Справа 913/14/2012
Номер провадження 1/913/9/2012
03 травня 2012 року смт.Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі:
головуючого судді Бейко А.М.
секретаря Луштва В.М.
прокурора Мартин М.М.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України, суд -
підсудний вчинив службове підроблення, тобто будучи службовою особою вчинив інше підроблення документів та видав завідомо неправдивий документ.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
Підсудний ОСОБА_2 з 27 грудня 2000 року по 11 лютого 2009 року працював на посаді сільського голови с. Креховичі Рожнятівського району. та виконував функції представника влади, головної службової особи територіальної громади, був наділений повноваженнями щодо здійснення організаційно - розпорядчих та консультативно - дорадчих функцій.
24 грудня 1993 року 18 сесія 21 демократичного скликання Креховицької сільської ради у рішенні про передачу жителям с.Креховичі Рожнятівського району земельних ділянок у приватну власність, не вказала площу земельної ділянки, яка передається у приватну власність ОСОБА_3. 17 жовтня 2006 року на 3 сесії 5 демократичного скликання Креховицької сільської ради, під головуванням сільського голови ОСОБА_2, розглядалося питання про вилучення у ОСОБА_3 та передачу її дочці ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,25 га. Питання про передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_3 на вказаній сесії не розглядалось.
На початку 2007 року ОСОБА_3 вирішила отримати державний акт на право власності на земельні ділянки, якими постійно користувалася. З цією метою вона отримала архівний витяг з рішення 18 сесії 21 демократичного скликання Креховицької сільської ради від 24 грудня 1993 року та з'ясувала, що в ньому не вказано площу земельної ділянки, яка передається їй у приватну власність. Тому 05 липня 2007 року вона звернулася до підсудного ОСОБА_2 з проханням видати їй рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок, якими вона фактично користувалася та довідки про користування землею. Підсудний ОСОБА_2, знаючи, що на сесії сільської ради у жовтні 2006 року рішення про передачу у приватну власність землі ОСОБА_3 не приймалось, дав вказівку спеціалісту 1 категорії по роботі з органами місцевого самоврядування з питань планування використання земель управління земельних ресурсів Рожнятівської РДА ОСОБА_5 підготувати рішення 3 сесії 5 демократичного скликання Креховицької сільської ради від 17 жовтня 2006 року, у якому вказати, що ОСОБА_3 передано у приватну власність 1,0972 га землі, з них 0,2498 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,8474 га для ведення особистого підсобного господарства. ОСОБА_5 не була присутня на вказаній сесії, та не знала, що рішення про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельних ділянок не приймалось. Вважаючи вказівку ОСОБА_2 законною, вона внесла записи у бланк рішення та підписала його. Підсудний ОСОБА_2, усвідомлюючи, що він вчиняє злочинне корупційне діяння, підписав завідомо неправдивий документ, завірив його гербовою печаткою Креховицької сільської ради та видав ОСОБА_3 ОСОБА_3, вважаючи дане рішення законним, надала його у ПП "Вектор", де їй була виготовлена технічна документація про право власності на земельну ділянку. На підставі вказаних рішень 21 квітня 2008 року ОСОБА_3 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки № 01083090009 площею 0,8194 га, кадастровий номер 2624882601010010071 та № 01083090008 площею 0,2310 га, кадастровий номер 2624882601010010070.
Свою вину у вчиненні злочинів підсудний ОСОБА_2 не визнав та пояснив суду, що йому було достовірно відомо, що на сесії Креховицької сільської ради 17 жовтня 2006 року, рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_3 землі не приймалося. Однак він особисто підписав, завірив гербовою печаткою та видав ОСОБА_3 рішення сесії, які підготувала землевпорядник. Рішення він підписав, не читаючи його, а тому свідомо не вносив у нього завідомо неправдиві дані, а отже його не підробляв. Йому достовірно відомо, що ОСОБА_3 постійно користується земельними ділянками, які передані їй у приватну власність, а тому має законне право приватизувати їх. Його діями не спричинено державі будь-яких збитків. На даний час він не працює сільським головою. Просить звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрити.
Не зважаючи на те, що підсудний своєї вини у вчиненні злочину не визнав, його вина у вчиненні злочину повністю доведена у судовому засіданні показаннями свідків, письмовими доказами, зібраними у ході досудового та судового слідства.
Так, свідок ОСОБА_3 дала у судовому засіданні показання про те, що у її постійному користуванні перебувають земельні ділянки площею 0,2498 га для обслуговування житлового будинку та 0,8474 га. для ведення особистого селянського господарства. У 1993 році сесія сільської ради прийняла рішення передати їй у приватну власність землю, а у 2007 році вона вирішила приватизувати її. У процесі оформлення документації в архіві отримала довідку про те, що у рішенні про передачу їй землі не вказано площу. Тому вона звернулась в сільську раду до сільського голови ОСОБА_2 На її звернення їй було видано довідки сільської ради та копія рішення сільської ради, а на їх підставі вона отримала державні акти про право власності на землю. Дані документи вона вважає достовірним, тому, що їй передано у власність землю, яка постійно перебуває у її законному користуванні.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 - секретар Креховицької сільської ради - дала показання про те, що у її обов'язки входить ведення протоколів сесій сільської ради. Підсудний ОСОБА_2, як сільський голова, постійно був головою сесії. 01.08.2006 року у сільську раду поступила заява ОСОБА_3 про вилучення у неї та передачу її дочці земельної ділянки площею 0,25 га., біля жилого будинку по АДРЕСА_2. Підсудний ОСОБА_2 виніс дане питання на розгляд сесії. Того ж дня дочка ОСОБА_3 написала заяву про передачу згаданої земельної ділянки їй для будівництва жилого будинку та господарських споруд. Дана заява також була винесена на розгляд сесії. На сесії по заявах було прийняте позитивне рішення. Однак на вказаній сесії 17 жовтня 2006 року не розглядалось питання про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 1,09722 га. Фактично ОСОБА_3 постійно користувалась вказаною землею на протязі тривалого періоду часу. Даний факт підтверджується записами в погосподарських книгах, відповідно до яких вона реально користувалась землею загальною площею 1,1 га. Дана земля не перебувала у землях запасу сільської ради. Коли ОСОБА_3 вирішила приватизувати свої земельні ділянки, землевпорядник сільської ради ОСОБА_5 виготовила копію рішення Креховицької сільської ради від 17 жовтня 2006 року про те, що ОСОБА_3 надано для приватизації 1,0972 га землі. Записи у бланку рішення внесла ОСОБА_5, вона, як секретар сільської ради, підписала згадане рішення, не звіривши його з даними протоколу сесії. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_3 законно користується згаданими земельними ділянками, а тому мала законне право на їх приватизацію.
Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_5 даних нею підчас досудового слідства/т.1 а.с. 92/ вбачається, що з 2002 по земельних питаннях обслуговує Креховицьку сільську раду. У її посадові обов'язки не входить питання підготовки проектів будь-яких рішень сільської ради. Вона не є службовою особою місцевого самоврядування і не зобов'язана підписувати будь-які документи Креховицької сільської ради. ОСОБА_3 разом із своєю матір'ю мали у постійному користуванні земельні ділянки. 24.12.1993 року сесія сільської ради прийняла рішення передати у приватну власність жителям с.Креховичі земельні ділянки. У список осіб була включена і ОСОБА_3 однак не була вказана у рішенні площа її земельних ділянок. При оформленні документів по приватизації землі ОСОБА_3 звернулась до підсудного ОСОБА_2 з проханням видати їй довідку про користування земельними ділянками та копії рішення про приватизацію земельних ділянок. Фактично ОСОБА_3 постійно користувалась земельними ділянками загальною площею 1,0972 га, з них: 0,2498 га для обслуговування житлового будинку, 0,8474 га для ведення особистого селянського господарства. Секретар сільської ради ОСОБА_6 підготувала довідки про те, що ОСОБА_3 користується земельними ділянками та не використала своє право на приватизацію землі, підписала їх. Вона та підсудний ОСОБА_2 також підписали їх. Крім того вона виготовила копію рішення від 17 жовтня 2006 року про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельних ділянок загальною площею 1,0972 га, з них: 0,2498 га для обслуговування житлового будинку та 0,8474 га для ведення особистого селянського господарства. Копію рішення вона виготовила на бланку старого зразка. Хто дав їй вказівку підготувати копію цього рішення не пам'ятає. Вона не була присутня на сесії сільської ради і не знала які рішення там приймалися. Готуючи рішення вона не знала, що дане питання на сесії не розглядалось. Секретар сільської ради сказала, що дане питання розглядалось на сесії 17 жовтня 2006 року. Підготовка копій рішень не входить до її службових обов'язків, однак на прохання когось із керівництва сільської ради вона підготувала даний документ. Готуючи його, вона вважала, що в ньому міститься правдива інформація та не мала умислу вчинити його підробку. Вона вважала, що працівники сільської ради володіють інформацією про те, які рішення вони приймають. Вона не мала ніякого умислу внести неправдиві дані у копію рішення. У цьому не було ніякої потреби, оскільки рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_3 її землі дійсно приймалось. Вважаючи даний документ правдивим, вона підписала його. Копію рішення також підписала секретар сільської ради ОСОБА_6 та підсудний ОСОБА_2 Хто і коли підписував дану копію вона вже не пригадує. Вважає, що вона не зобов'язана перевіряти достовірність рішень сільської ради, це не входить у її службові обов'язки.
Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_7 даних ним підчас досудового слідства/т.1 а.с.86/ вбачається, що землевпорядники управління земельних ресурсів не входять у штат сільських рад. У посадові обов'язки спеціаліста управління земельних ресурсів не входить складання рішень сільської ради. Про те, що підсудний ОСОБА_2 при приватизації земельної ділянки ОСОБА_3 видав неправдиве рішення він не знав. Перевірка рішень сільської ради не входить до його службових обов'язків. У матеріалах технічної документації є архівний витяг про те, що ОСОБА_3 надавалась архівна довідка про приватизацію земельної ділянки, однак не вказано її площу.
Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 даних ним підчас досудового слідства/т.1 а.с.73/ вбачається, що він був присутній на засіданні 3 сесії 5 демократичного скликання Креховицької сільської ради 17 жовтня 2006 року. На даній сесії розглядались заяви жителів села Креховичі. Розглянувши заяву ОСОБА_3 сесія прийняла рішення про вилучення у неї земельної ділянки площею 0,25 га та передачу її дочці ОСОБА_4 Питання про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,0972 га. на сесії не розглядалось, будь - яке рішення з цього приводу не приймалось.
Аналогічні показання дали у ході досудового слідства депутати Креховицької сільської ради - свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ( т.1 а.с.74, 75, 76, 79, 83).
Архівним витягом з протоколу 18 сесії 21 демократичного скликання Креховицької сільської ради та листом архівного відділу № 57/01-26 від 17 липня 2009 року підтверджено, що відомості про площу земельних ділянок, виділених у приватну власність ОСОБА_3, відсутні.(а.с.48, 99).
Копією протоколу 3 сесії 5 демократичного скликання Креховицької сільської ради від 17 жовтня 2006 року підтверджено, що питання про передачу у приватну власність ОСОБА_3 землі вказаного числа не приймалося (а.с.140-150).
Технічною документацією із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, підтверджено, що державні акти про право власності їй видані на підставі виданого підсудним рішення 3 сесії 5 демократичного скликання від 17 жовтня 2006 року(а.с.114).
Копією рішення 4 сесії 2 демократичного скликання від 14 квітня 1995 року (а.с.232) підтверджено, що ОСОБА_3 переданоно 0,508 га землі за рахунок присадиби ОСОБА_15, а копією рішення четвертої сесії п'ятого демократичного скликання вказаної ради від 22 грудня 2006 року (а.с.231), що їй передано у приватну власність ще 0,60 га землі, якою користувалася померла ОСОБА_16.
Довідкою №448, виданою Креховицькою сільською радою 26 червня 2009 року (а.с.97) підтверджено, що земельні ділянки, передані ОСОБА_3 у приватну власність, постійно перебували у законному користуванні її сім'ї.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст.ст. 364 ч.1 та 366 ч.1 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, вчинив службове підроблення, тобто підписав, скріпив печаткою та видав завідомо неправдивий документ.
Органами досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України за кваліфікуючою ознакою спричинення тяжких наслідків.
Як встановлено у судовому засіданні, рішення про передачу ОСОБА_3 землі, яка фактично перебувала у її користуванні, сесією Креховицької сільської ради було прийнято ще 24 грудня 1993 року. Однак у рішенні сесії не вказано її розмір. ОСОБА_3 постійно та законно користувалася вказаною землею. За таких обставин вона мала законне право на отримання даної землі у приватну власність та відповідно до ст.121 Земельного кодексу України ( в редакції 2001 року) у розмірах, вказаних у державних актах. Також судом встановлено, що 1995 та у 2006 роках сесія сільської ради передала ОСОБА_3 у власність землю, яка перебувала у її постійному законному користуванні та не перебувала у вільному фонді сільської ради. Тому видачею державних актів про право приватної власності на землю ОСОБА_3, державним інтересам чи інтересам сільської громади збитків не заподіяно тяжких наслідків.
Отже у судовому засіданні не здобуто доказів спричинення діями підсудного шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, а тому дії підсудного з ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України слід перекваліфікувати на ч.1 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України.
Призначаючи покарання підсудному суд приймає до уваги, що він вчинив злочин невеликої тяжкості та особу підсудного, те що до кримінальної відповідальності він притягається вперше, позитивно характеризується по місцю проживання та праці. Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає, а обставинами, що пом'якшують його відповідальність визнає, що на даний час він є пенсіонером, інвалідом 3 групи, що його діями тяжких наслідків не заподіяно.
Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість злочину, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному в межах санкції ст.ст. 364 ч.1 та 366 ч.1 КК України.
На підставі та керуючись ст.323, 324, 327 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів за:
- ст.364 ч.1 КК України /в редакції 2007 року/ та призначити йому покарання у виді - 2 місяці арешту з позбавленням права займати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки;
- ст.366 ч.1 КК України / в редакції 2007 року/, та призначити йому покарання у виді штраф у розмірі 850 гривень ( вісімсот п'ятдесят) з позбавленням права займати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.
Згідно ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 місяців арешту з позбавленням права займати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки та зі сплатою штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст.ст.364 ч.1 та 366 ч.1 КК України, а провадження по кримінальній справі закрити за спливом строку давності.
Речові докази по справі - технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на землю - залишити при справі.
Запобіжний захід - перебування на підписці про невиїзд, обраний щодо ОСОБА_2 - скасувати.
На вирок у може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівсьий районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з часу його проголошення.
Суддя :