19 квітня 2012 р.Справа № 2а-15935/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Гуцала М.І.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Коршунов Ю.А.
представник позивача: Платіцина О.Г.
представник відповідача: Іванов О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а-15935/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр"
до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської ОДПІ від 20.07.2011 року № 00002792311 та №00002782311.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення ст.ст. 203, 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, п.п.7.4,1 та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат обігу і виробництва за первинними документами, виписаними по безтоварним господарським операціям, є неправомірним. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги, стверджуючи про законність та обґрунтованість прийнятого судового рішення. Просить залишити без задоволення подану апеляційну скаргу, а прийняте судове рішення без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.
В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної фахівцями відповідача документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала взаємовідносини з платником податків ПП "Рем-Тех-Ком" за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року було скаладено акт перевірки від 11.07.2011року №00539/2311/31293151.
Згідно висновків акту перевірки позивачем було порушено:
- ч. 1 ст. 203, 215, ч.І ст. 216, ст. 228 ЦК України, а саме: недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП "Рем-Тех-Ком";
- п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок показників первинних документів, що були складені за господарськими операціями в межах нікчемного правочину;
- п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: формування валових витрат обігу та виробництва за рахунок показників первинних документів, складених по взаємовідносинам з ПП "Рем-Тех-Ком", котрі мали місце в межах нікчемного правочину.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: від 20.07.2011 року № 00002792311 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 167187 грн. (основний платіж 133.750 грн., штраф 33.437,5 грн.); від 20.07.2011 року №00002782311 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 133750 грн. (основний платіж 107.000 грн., штраф 26.750 грн.)
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства України.
Єдиною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань податковим органом зазначено безтоварність господарських операцій, відображених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, за укладеним між позивачем та ПП "Рем-Тех-Ком" договором поставки б/н від 01.08.2010 року щодо постачання субстанції ліпофільної фракції (для виготовлення ветеринарних препаратів) на суму 642000 грн. (в тому числі ПДВ -107000 грн.).
Разом з тим, зазначений правочин за своїм змістом та формою відповідає вимогам закону, укладений між дієздатними та правоздатними суб'єктами господарювання, предметом є товар, котрий не обмежений в цивільному обороті, що зумовлює необхідність застосування положень ст. 202 Цивільного кодексу України щодо презумпції дійсності такого правочину. При цьому зауважується про відсутність будь-яких судових рішень про визнання зазначеного правочину недійсним.
Перевіряючи правомірність оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ колегія суддів керується вимогами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", що діяв на час спірних правовідносин, якими визначено податковий кредит звітного періоду із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна ца такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, колегія суддів керується діючими на час спірних правовідносин нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств'', п. 5.1 ст.5 якого валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, обов'язковою умовою формування платником податків валових витрат та податкового кредиту є фактична наявність товару (робіт, послуг), придбаного за реально здійсненими господарськими операціями для подальшого використання у власній господарській діяльності.
Проте, судом першої інстанції встановлено, а податковим органом не спростовано, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків за придбаний товар, відсутності фізичного переміщення товару або змін у власному капіталі чи зобов'язаннях учасників спірних господарських операцій не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.
На виконання вимог ст. 11 КАС України щодо офіційного з'ясування всіх обставин у справі в ході судового розгляду на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним правочином до матеріалів справи були долучені належним чином складені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які не містять вад будь-якого характеру щодо невідповідності змісту, форми чи обсягу повноважень осіб, які їх складали. Зокрема, матеріали справи містять видаткові та податкові накладні, платіжні доручення про повний розрахунок за поставлений товар безготівковим шляхом.
Щодо податкових накладних, то відповідачем не заперечується той факт, що вони були виписані ПП "Рем-Тех-Ком" як зареєстрованим платником податку на додану вартість, що повністю відобразив у своєму податковому обліку зафіксовані такими податковими накладними господарські операції з постачання товару.
В якості єдиного доказу порушення позивачем закону при формуванні податкового кредиту та валових витрат податковим органом було надано акт перевірки ДПІ у Жидачівському районі №6598/7/23-1 від 16.05.2011 року, які містять висновки про відсутність у ПП "Рем-Тех-Ком" можливості здійснювати господарську діяльність, з огляду на відсутність основних фондів та виробничих потужностей, транспортних засобів, відсутність за юридичною адресою. Зазначені висновки акту перевірки контрагента, на думку відповідача, свідчать про нікчемність спірного правочину.
Колегія суддів вважає висновки органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину та про нереальність здійсненої платником податків господарської операції такими, що грунтуються на припущеннях, а не на належних та допустимих доказах фактичного існування таких обставин.
При цьому слід зазначити, що належними та допустимими, в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України, доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним, які в даному випадку відсутні.
Незважаючи на покладений на відповідача нормами ч.2 ст.71 КАС України обов'язок доказування правомірності здійснених донарахувано податкових зобов'язань, податковим органом в ході судового розгляду справи не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності реального виконання господарських операцій, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірного правочину.
При цьому слід зауважити, що відсутність у контрагента транспортних засобів не свідчить про безтоварний характер здійснених господарських операцій. Адже, виконання ПП "Рем-Тех-Ком" своїх зобов'язань за договором поставки від 01.08.2010 року щодо транспортування товару на склад позивача за свій рахунок міг здійснюватися ним за допомогою орендованих транспортних засобів чи за іншими отриманими послугами, з огляду на незначний обсяг та кількість поставленого товару.
Подальше використання позивачем придбаного у ПП "Рем-Тех-Ком" товару підтверджується наявними у матеріалах справи доказами виготовлення та подальшої реалізації ветеринарних препаратів за відповідними сертифікатами, що відображалося позивачем належним чином в ході ведення аналітичного бухгалтерського обліку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності та обґрунтованості висновків про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП "Рем-Тех-Ком", тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" підлягають задоволенню.
Зважаючи на правильне застосування при вирішенні позовних вимог норм матеріального і процесуального права, вірне встановлення обставин справи, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, що зумовлює відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а-15935/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Гуцал М.І.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.
Повний текст ухвали виготовлений 24.04.2012 р.