13 квітня 2012 р.Справа № 1601/2а-13658/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.08.2011р. по справі № 1601/2а-13658/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці
про зобов'язання вчинити певні дії,
23.06.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області, в якому просив:
- визнати дії відповідача незаконними;
- зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату недоплаченої додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.07.2007 року по день подачі адміністративного позову, позивачу в розмірі, встановленому ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.08.2011р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії у відповідності ст.ст. 51, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок та виплату додаткової пенсії за період з 01.07.2007 року по 22.12.2010 року залишено без розгляду.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.08.2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат у період з 23.12.2010 року по 23.06.2011 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, як особі, віднесеної до 2 категорії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом за період з 23.12.2010 року по 23.06.2011 року з урахуванням проведених виплат.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права. Неправомірність в діях відповідача, щодо нарахування пенсії позивачу, відсутня, оскільки управління при здійсненні обчислення пенсії діяло на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про державний бюджет України за 2011 рік", постанов Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року, № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даної пенсій за період з 23.12.2010 року по 23.06.2011 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача на отримання зазначеної пенсії з 23.12.2010 року по 23.06.2011 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та його віднесено до 2 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.04.2006р.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захст громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захст громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсіїї позивачеві застосуванню підлягаює ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При цьому колегія суддів зазначає, що з 23.12.2010 року по 23.06.2011 року підстави для невиплати позивачеві додаткової пенсій у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були відсутні, зміни у зазначену статтю не вносились, а тому колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованої відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за зазначений період.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача з 23.12.2010 року по 23.06.2011 року здійснювати позивачеві нарахування та виплату додаткової пенсії у відповідності до приписів ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в огляду на наступне.
Частиною 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Крім того, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При вирішенні спору суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Отже, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в зазначеній частині не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці залишити без задоволення.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.08.2011р. по справі № 1601/2а-13658/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.