13 квітня 2012 р. Справа № 2011/2а-6762/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2011р. по справі № 2011/2а-6762/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради , Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації , Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації
про перерахунок та нарахування грошової допомоги,
09.05.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив:
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району в м. Харкові здійснити позивачу перерахунок щорічної грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні нарахування і виплати на користь позивача недоплачену, як учаснику бойових дій, щорічну разову грошову допомогу за 2011 рік.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимог позивача у повному обсязі.
Позивачем апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального права, вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що протирічить діючому законодавству.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а. с. 5).
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами позивачу в 2011 році разова грошова допомога до 5 травня нарахована та виплачена на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року в розмірі 460 грн. (а. с. 7).
Не погодившись з з розміром отриманої допомоги позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обов'язковість виконання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, як вищого органу у системі органів виконавчої влади, які встановлюють розміри соціальних виплат, оскільки в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» міститься посилання, що порядок проведення зазначених у даному законі нарахувань встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім того, суд першої інстанції вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради не є належним відповідачем по даній справі.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року) передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п. 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.".
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
На час проведення виплат щорічної разової грошової допомоги Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не було зупинено.
Постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" визначено, що виплата у 2011 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", а саме - учасникам бойових дій, - 460 гривень.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору суд першої інстанції правомірно застосував саме норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, враховуючи ст.ст. 46, 64 Конституції України, ч.ч. 3, 4 ст.8 КАС України та положення ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", яка є чинною на час виникнення між сторонами спірних правовідносин та встановлює позивачеві право на соціальний захист щодо отримання щорічної допомоги у розмірі кратному до мінімальної пенсії за віком, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити щорічну допомогу до 5 травня за 2011рік у розмірі встановленому зазначеними законами підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Зі змісту ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії за віком, яка призначена особам, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням положення ч. 7 ст. 9 КАС України, колегія суддів, вважає, що у зв'язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум визначається Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому колегія суддів зазначає, що в 2011р. підстави для невиплати позивачеві грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008), були відсутні, зміни у зазначену статтю не вносились, а тому колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованої відмови першого відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за зазначений період.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач має право на одержання разової грошової допомоги на до 5 травня за 2011 рік у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, а тому позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про не відповідність дій відповідача Конституції та законам України в частині нарахування позивачу одноразової допомоги до 5 травня.
Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Колегія суддів вважає необґрунтованим послання суду першої інстанції на правомірність дій відповідача стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги до 5 травня позивачу як учаснику бойових дій на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 № 299 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та № 341 від 04.04.2011 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", оскільки вказані нормативні акти суперечать положенням ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району в м. Харкові не є належним відповідачем по даній справі виходячи з наступного.
Положення ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
В даному випадку позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району в м. Харкові, відтак, вказаний суб'єкт владних повноважень є належним відповідачем за поданим позовом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на нормах спеціальних нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197 п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2011р. по справі № 2011/2а-6762/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району в м. Харкові у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік не у відповідності до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району в м. Харкові здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням вже виплаченої суми допомоги.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.