Справа № 0907/2-а-7436/2011 року
Провадження № 2-а/0907/212/2012 року
04 травня 2012 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Барашкова В.В.,
секретаря судового засідання Мельник Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Російська община Івано-Франківської області, до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним застереження та зобовязання вчинити дії, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання незаконним застереження та зобовязання вчинити дії. Просив задовольнити позов з мотивів зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що оскаржуванне звернення ВО "Свобода" до Президента України, Голови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України було підтримано депутатами Івано-Франківської міської ради на 3-й сесіїї шостого демократичного скликання в межах та відповідно до чинного законодавства України. Просив в позові відмовити в повному обсязі як безпідставному.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, судом встановлено, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04.01.2011 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення про пітримання звернення ВО "Свобода" з приводу обмеження культурних та національних прав українців у Російській Федерації.(а.с.5)
В тексті звернення відповідача міститься наступне: "Звертаємося до Посольства Російської Федерації із застереженням, що продовжуючи практику ущемлення прав українців на своїй території, керівництво російської держави негуманно ставиться й до російської етнічної меншини в Україні, роблячи її заручником такої політики й наражає на симетричну реакцію з боку українського суспільства."
В силу статті 3 Європейської хартії місцевого самоврядування, головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», Україна як європейська позаблокова держава здійснює відкриту зовнішню політику і прагне співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних структур. Визначення та реалізація засад внутрішньої і зовнішньої політики здійснюються на основі тісної взаємодії та координації зусиль Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади у цьому напрямі. Визначені цим Законом засади внутрішньої і зовнішньої політики мають ураховуватися під час розроблення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів. Повноваження щодо визначення та реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики здійснюють: органи місцевого самоврядування - шляхом вирішення в межах Конституції і законів України питань місцевого значення у відповідних сферах внутрішньої політики та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено умови, спосіб, норми і порядок взаємодії з іншими державними органами та повноваження органів місцевого самоврудцвання, в даному спорі повноваження Івано-Франківської міської ради. Статтею 9 Закону, передбачено, що місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.
Частиною 3 ст. 2 КАС України, зокрема зазначається, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на наведене суд приходить до переконання, що викладене в тексті листа до органів державної влади України звернення Івано-Франківської міської ради до Посольства Російської Федерації з застереженням є таким, що виходить за межі повноважень органу місцевого самоврядування, тобто порушує встановлені Законом загальні засади зовнішньої політики держави Україна, оскільки дає оцінку суспільним відносинам та вказує на наслідки, політичну можливість впливу на права та охоронювані законом інтереси національних меншин в Україні, що суперечить нормам ЗУ «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики»
Проте під час провадження по справі позивач не надав суду належних і допустимих доказів порушення його особистих немайнових прав, завданих неправомірними діями органу місцевого самоврядування. У звязку з чим, суд приходить до висновку, що позивач не обгрунтував в чому саме полягають порушення його конституційних прав та законних інтересів.
За наведених обставин суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання незаконним застереження та зобовязання вчинення дій, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», ст. ст. 6-11, 71, 72 ч.3, 104 КАС України, керуючись ст. ст. 158- 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Барашков В.В.