Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2-203/11
іменем України
"25" квітня 2012 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
при секретарі ТИМКОВИЧ С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи управління Держкомзему в м.Львів, про визнання нечинними рішень, скасування державного акту на право власності на землю,
ОСОБА_1 01.11.2007р. звернулася в суд з позовом до Брюховицької селищної ради, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, управління Держкомзему в м.Львів, про визнання нечинними рішення Брюховицької селищної ради № 123 від 26.10.2006р., рішення Брюховицької селищної ради № 157 від 08.12.2006р., скасування державного акту на право власності на землю серія ЯГ №516676 від 29.12.2006р., виданого мешканцям квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову покликається на те, що оскаржуваними рішеннями без поділу (відповідно до площі квартир приватизованих власниками ) і акту встановлення меж було передано у власність мешканцям квартири АДРЕСА_1 родині ОСОБА_4 прибудинкову територію площею 0,0808 га, яка є в спільному користуванні ОСОБА_1 та родини ОСОБА_4. Цими рішеннями порушено її право на володіння і користування земельною ділянкою, оскільки Державний акт на право спільної власності виданий лише мешканцям квартири №1, які створюють їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою. Вважає, що дана ділянка повинна належати співвласникам житлового будинку.
В ході розгляду справи позивачка ОСОБА_1 подавала уточнення позовних вимог, збільшила, а згодом зменшила свої позовні вимоги в частині вимог про визнання недійсним акту визначення та погодження меж по АДРЕСА_1 від 16.06.2006р. Остаточно просить визнати нечинними пункт 1.6. рішення Брюховицької селищної ради № 123 від 26.10.2006р., пункт 2 рішення Брюховицької селищної ради № 157 від 08.12.2006р., скасувати Державний акт на право власності на землю серія ЯГ №516676 від 29.12.2006р. на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги, з врахуванням поданих уточнень, підтримала, дала пояснення, аналогічні вказаним у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, вважає, що порушено її право на користування земельною ділянкою. При цьому зазначає, що земельна ділянка площею 0,050га за адресою АДРЕСА_1, що була передана у власність її чоловікові ОСОБА_8, співвласникові квартири АДРЕСА_2, а згодом їй подарована, до уваги судом при вирішенні спору прийматися не повинна. Просить задовольнити її уточнені позовні вимоги.
Представник позивачки ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримала позов ОСОБА_1 з врахуванням поданих нею уточнень від 25.04.2012р. Просить цей позов задовольнити.
Представник відповідача Брюховицької селищної ради Кубай Т.Є. в судовому засіданні позов не визнав, повністю підтримав письмові заперечення на позов від 10.12.2008р. та від 27.01.2010р., надавши суду аналогічні пояснення. Просить у позові відмовити.
Відповідачка ОСОБА_3, представляючи також інтереси ОСОБА_6, в судовому засіданні позов з уточненням не визнала, підтримала свої письмові заперечення на позов. Просить суд відмовити у задоволенні цього позову за безпідставністю вимог.
Представник третьої особи управління Держкомзему в м.Львів Іванович А.В. в судовому засіданні проти вимог щодо скасування Державного акту на право власності на землю заперечив, у їх задоволенні просить відмовити за безпідставністю. Вирішення вимог щодо визнання нечинними рішень Брюховицької селищної ради залишив на розсуд суду, пояснивши, що управління ці вимоги не стосуються.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, представили суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.
Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» 1992р. користування закріпленою за приватизованим будинком при будинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України.
Відповідно до ст.6 ЗК України (1991р.) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: -будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 та 3 ст.30 ЗК України (1991р.) встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.
Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу.
Згідно довідки виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 08.09.2008р. № 1856 у відповідності до ухвали 12 сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів від 11.12.1992р. „Про зміну назв вулиць в смт.Брюховичі" та рішення виконкому №51 від 13.02.1997р. „Про впорядкування нумерації будинків та вулиць" будинку АДРЕСА_3 присвоєно АДРЕСА_4, і на даний час змінено на АДРЕСА_1 (т.1 а.с.111).
Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 складається з двох квартир, перебував на балансі Брюховицької селищної ради і був знятий з балансу за рішенням Брюховицької селищної ради №118 від 26.10.2006р. (т.1 а.с.13).
З довідки ЛОДКБТІ та ЕО від 30.01.2006р. вбачається, що за будинком АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Брюховицької ради від 27 січня 1955 року закріплена земельна ділянка площею 1200кв.м (т.1 а.с.86).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 26.12.1992р.
ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_8 в порядку приватизації набули у спільну сумісну власність квартиру №2 загальною площею 27кв.м по АДРЕСА_1, що стверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру №281 від 21.05.1998р. (т.1 а.с.4,5,233,235,242). Квартира розташована на другому поверсі будинку.
09.07.1998р. від імені ОСОБА_8 було подано заяву на ім'я селищного голови про передачу йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування будинку АДРЕСА_4, який, як вказано у заяві, належить йому на праві особистої власності згідно приватизаційного свідоцтва №281 від 21.05.1998р. (т.1 а.с.57,205). Рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 03.09.1998р. №194 передано ОСОБА_8, який проживає по АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,05га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_4 (т.1 а.с.207).
На підставі цього рішення виконавчий комітет Брюховицької селищної ради видав Державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ 7311192161, зареєстрований за №2161. В Державному акті дата його видачі вказана 24 вересня 1996 року. Цей Державний акт був виданий на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_1. Однак після видачі цього Державного акту прізвище ОСОБА_1 у ньому було викреслено невідомою особою без зазначення дати виправлення з відміткою «виправленому вірити» та печаткою виконкому. В матеріалах справи містяться різні копії Державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ 7311192161 від 24.09.1996р. №2161, в одних прізвище ОСОБА_1 викреслено, в інших ні (т.1 а.с.88,208,209,236, т.2 а.с.18).
В судовому засіданні представник Брюховицької селищної ради та представник управління Держкомзему в м.Львів пояснили, що на той час заяву про безкоштовну передачу у приватну власність земельної ділянки міг писати уповноважений власник квартири. Однак земельна ділянка передавалася у власність з розрахунку всієї площі квартири всім співвласникам квартири і вони вказувалися у Державному акті на землю. Хто і на якій підставі вніс виправлення в Державний акт пояснити не можуть. Зазначили, що будь-які виправлення в державному акті не допускаються.
Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок складання, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю…, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993р. при заповненні бланків державних актів на право власності на землю всі записи мають бути зроблені чітко і акуратно, помарки і виправлення не допускаються. Отже, ви креслення прізвища ОСОБА_1 у державному акту на право власності на землю є незаконним, ставить під сумнів дійсність цього державного акту.
Крім того, ОСОБА_8 на підставі рішення виконкому Брюховицької селищної ради від 03.09.1998р. №193 отримав у приватну власність суміжну земельну ділянку площею 0,160715га для ведення особистого підсобного господарства, про що йому видано державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ 7311192162 від 24.09.1998р. (т.1 а.с.239,145,200,201).
26.06.2003р. державним нотаріусом Першої Львівської нотаріальної контори Кіріловою Т.М. посвідчено угоду між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 про зміну форми власності на квартиру №2 по АДРЕСА_1 з спільної сумісної на спільну часткову по ? (т.1 а.с.232).
26.06.2003р. ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар ? часину квартири №2 по АДРЕСА_1, дві земельні ділянки площею 0,05га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,1607га для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_1, що стверджується копією договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої Львівської нотаріальної контори Кіріловою Т.М.(т.1 а.с.22,231). Оформляючи вказаний договір нотаріус прийняла Державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ 7311192161 від 24.09.1996р., незважаючи на наявні в ньому неспівпадіння дати прийняття рішення про надання у власність земельної ділянки і дати видачі державного акту та наявні виправлення, що не допускається у державному акті.
Отже, ОСОБА_1 стала власником квартири №2 по АДРЕСА_1 в цілому та двох земельних ділянок площею 0,05га та 0,1607га.
Земельну ділянку площею 0,1607га розташовану у АДРЕСА_1 позивачка ОСОБА_1 відчужила ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 09.04.2005р.(т.1 а.с.93,92). А земельну ділянку площею 0,0500га розташовану у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 переоформила на себе, отримавши на своє ім'я державний акт на право власності на земельну ділянку від 14.03.2005р., в якому змінено конфігурацію земельної ділянки (т.1 а.с.210).
21.07.2007р. сесія Брюховицької селищної ради прийняла рішення №262 ( зі змінами від 04.10.2007р. №326) в якому зазначила про самовільну зміну ОСОБА_1 конфігурації земельної ділянки площею 0,050га по АДРЕСА_1 та зобов'язала позивачку ОСОБА_1 відновити конфігурацію земельної ділянки згідно державного акта на землю, зареєстрованого за №2161 від 24.09.1996р. на прізвище ОСОБА_1, ОСОБА_8.
Зі змісту зазначених норм та оцінки наведених вище обставин справи суд робить висновок, що Брюховицька селищна рада, як орган, що у відповідності до ст.23 ЗК України (1991р.), видає та реєструє державні акти на право власності на землю, на підставі рішення виконавчого комітету від 03.09.1998р. за №194 оформила та видала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,050га по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_1 і посвідчила їх право спільної сумісної власності на цю земельну діляну. При цьому враховувалося їх перебування у шлюбі, спільне проживання, їх спільна сумісна власність на квартиру та площа цієї квартири.
Відповідно до ст.81 ЗК України 2001р. громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі : … безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Згідно ч.1, 4 ст.116 ЗК України 2001р. громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до вимог ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної селищної ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Частиною 4 ст.120 ЗК України 2001р. встановлено, що у разі переходу права власності на будинок і споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будинку і споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будинку і споруди.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, є співвласниками квартири №1 по АДРЕСА_1 загальною площею 49,50кв.м, що стверджується копією Свідоцтва про право власності на квартиру від 15.12.1998р. Вони зареєстровані та проживають у цій квартирі, яка розташована на першому поверсі будинку (т.1 а.с.50, т.2 а.с.135).
Сім'я відповідачів ОСОБА_5 звернулася до Брюховицької селищної ради із заявою про передачу їм у приватну власність замельної ділянки в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і така їх заява була задоволена.
Відповідно до рішення Брюховицької селищної ради від 24.11.2005р. №565 гр.ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 дано дозвіл на виготовлення технічної документації для видачі державного акта на право спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель (т.1 а.с.89).
Після проведення інвентаризації земельної ділянки та виготовлення технічної документації рішенням сесії Брюховицької селищної ради від 26.10.2006р. № 123 п.1.6 ця технічна документація для видачі державного акта на право спільної сумісної власності на земельну ділянку затверджена і у спільну сумісну власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 передано земельну ділянку площею 0,0670га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.90).
Рішенням сесії Брюховицької селищної ради від 08.12.2006р. №157 п.1.2. внесено зміни в п.1.6 рішення сесії Брюховицької селищної ради від 26.10.2006р. № 123 щодо площі земельної ділянки, яку визначено 0.0808га (т.1 а.с.91).
З пояснень відповідачів та представника управління Держкомзему в м.Львів зміна розміру земельної ділянки відповідачів ОСОБА_5 була викликана тим, що до площі цієї земельної ділянки не була включена площа під будинком АДРЕСА_1. Оскільки їх квартира на першому поверсі, то земельну ділянку під будинком слід було включити до площі земельної ділянки сім'ї ОСОБА_4.
На підставі рішень Брюховицької селищної ради ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 29.12.2006р. видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.0808га розташовану в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель серія ЯГ № 516676 (т.1 а.с.3).
29.08.2006р. ОСОБА_1 звернулася до Брюховицької селищної ради із заявою про надання їй дозволу на приватизацію земельної ділянки, якою, як вказано в заяві, вона користується з 1956р. (т.1 а.с.28). Ця заява хадоволена не була. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 з 1994р., відтак користуватися земельною ділянкою цього будинку з 1956р. не могла. ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що мала намір отримати безоплатно у власність частину решти земельної ділянки будинку АДРЕСА_1, що залишилася після безоплатної передачі 0,050га їй та ОСОБА_8, оскільки своє право на безкоштовне отримання у власність земельної ділянки для обслуговування квартири №2 по АДРЕСА_1 вона не використала.
Згідно висновку про визначення реальних часток в будинку між співвласниками, складеного 23.12.2011р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», співвласникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 належить 64% від всього будинку або 16/25 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1. Співвласнику ОСОБА_1 належить 36% від усього будинку, або 9/25 ідеальної частки будинку (т.2 а.с.82).
При порівнянні часток співвласників будинку з частками земельних ділянок, переданих їм у власність, судом встановлено, що загальна площа земельних ділянок, переданих у власність сторонам становить 0,1308га ( 0,050 + 0,0808). Пропорційно часткам у праві власності на будинок частка 16/25 (64%) земельної ділянки становить 0,083712га, частка 9/25( 36%) земельної ділянки становить 0.047088га.
Частка належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки будинку №51 є більшою від її частки у праві власності на цей будинок. Відповідно частка земельної ділянки відповідачів ОСОБА_5 є меншою від їх частки у праві власності на цей будинок. З таким розміром земельної ділянки відповідачі погодилися.
Отже право позивачки ОСОБА_1 на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель було враховано при наданні земельної ділянки площею 0.050га власникам квартири №2 по АДРЕСА_1.
Суд вважає, що передача у приватну власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,080га по АДРЕСА_1 жодним чином не порушила права позивачки.
У відповідності до ч.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Оскаржувані позивачкою рішення Брюховицької селищної ради прийняті в межах своїх повноважень, з врахуванням прав та інтересів сторін, у відповідності до закону. Підстав для визнання їх нечинними немає.
Покликання позивачки на те, що їй чиняться перешкоди у користуванні земельною ділянкою є голослівними та надуманими. З пояснень учасників процесу встановлено, що у спільному користуванні співвласників залишилась земельна ділянка, що забезпечує вільний доступ до входу в будинок АДРЕСА_1. Земельна ділянка ОСОБА_1 відгороджена (т.1 а.с.87,96). Незважаючи на існування дерев'яної огорожі між земельними ділянками ОСОБА_1 та сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_1 безпідставно відмовилася від підписання акту визначення та погодження меж земельної ділянки сім'ї ОСОБА_4 від 16.06.2006р. Дана обставина зафіксована актом комісії від 16.06.2006р., яка погодила ці межі (т.1 а.с.97,98). Покликання позивачки на незаконність погодження меж без її підпису не приймаються судом до уваги, оскільки така відмова позивачки була безпідставною та суперечить принципу добросусідства, зафіксованому у ст.103 ЗК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання нечинними пункту 1.6. рішення Брюховицької селищної ради № 123 від 26.10.2006р., пункту 2 рішення Брюховицької селищної ради № 157 від 08.12.2006р., скасування державного акту на право власності на землю в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 29.12.2006р. серія ЯГ №516676 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Н. Л. Луців-Шумська