Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,
за участю прокурора Гладкого О.Є.,
засудженого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора м. Києва Лупеки Д.О. на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 21 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 21 червня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2
громадянина України, не судимого,
засуджено:
· за ст.364 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням повноважень представника влади, на строк 3 роки,
· за ст.366 ч.1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням повноважень представника влади на строк 2 роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням повноважень представника влади, на строк 3 роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено обов'язки: повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтись для реєстрації в цей орган.
На підставі ст.54 КК України ОСОБА_1 позбавлено спеціального звання «лейтенант міліції».
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
засуджено за ст.364 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням повноважень представника влади, на строк 3 роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено обов'язки: повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтись для реєстрації в цей орган.
На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_3 позбавлено спеціального звання «старший лейтенант міліції».
Вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_3 визнані винуватими і засуджені за те, що вони, будучи працівниками правоохоронних органів, представниками влади та службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вчинили зловживання владою, а ОСОБА_1 також і службове підроблення за наступних обставин.
Оперуповноважений сектору карного розшуку ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_1 спільно з оперуповноваженим сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_3 01 грудня 2009 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, виконуючи службові обов'язки по виявленню і розкриттю злочинів, на території непарного сортувального парку станції Дарниця Південно-Західної залізниці затримали громадянина ОСОБА_4 відразу ж після скоєння ним крадіжки з залізничної вагоно-цистерни авіаційного палива марки ТС-1 об'ємом приблизно 475 літрів, розлитого у 20 пластикових каністр. В подальшому ОСОБА_1 і ОСОБА_3 супроводили ОСОБА_4 та належний останньому автомобіль марки «Саманд» д.н.з. НОМЕР_1 з викраденим пальним до ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ, що за адресою: м. Київ, Депо-Дарниця 17 кілометр. Відразу ж після цього, виконуючи свої службові обов'язки направлені на документування протиправної діяльності ОСОБА_4, у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник умисел на фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки по вказаному факту та фіксацію виявлення і вилучення у ОСОБА_4 лише 4 каністр з викраденим пальним об'ємом 20 літрів кожна. Виявлення і вилучення решти близько 395 літрів палива ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вирішили приховати, не фіксувати у процесуальних документах, а протиправно, з корисливих спонукань обернути на свою користь та використати на власні потреби.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 приблизно о 01 годині 30 хвилин 02 грудня 2009 року на території ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ вилучили з автомобіля ОСОБА_4 пальне, розлите у 16 каністр, 15 з яких помістили до гаражного боксу № 2 лінійного відділу міліції, обернувши таким чином на свою користь. Після чого, з метою прикриття своїх незаконних дій, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за участю ОСОБА_4 і двох понятих, в порушення вимог ст. 190 КПК України про проведення огляду місця події слідчим, самостійно провели огляд автомобіля ОСОБА_4 марки «Саманд», в ході якого виявили та вилучили лише 4 каністри з пальним, про що зазначили в протоколі слідчої дії і відібрали пояснення у ОСОБА_4, який на вимогу співробітників міліції зазначив про вилучення у нього лише 4 каністр із пальним, які він викрав з цистерни.
В подальшому ОСОБА_1 02 грудня 2009 року приблизно о 03 годині в кабінеті № 34 ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ з метою приховання спільного з ОСОБА_3 заволодіння 16 каністрами із авіаційним паливом склав рапорт, в який вніс завідомо неправдиві відомості про затримання ОСОБА_4 та виявлення у нього лише 4 каністр ємкістю по 20 літрів кожна з викраденим пальним, який з іншими матеріалами дослідчої перевірки того ж дня о 10 годині 30 хвилин передав до чергової частини ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ, де його було зареєстровано в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються та на підставі яких 12 грудня 2009 року слідчим відділом УМВС України на ПЗЗ порушено кримінальну справу № 04-3605 за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, тим самим вчинив службове підроблення.
Своїми умисними діями, направленими на зловживання владою, які проявились у підриві авторитету міліції як правоохоронного органу України, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року вказаний вирок залишений без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляду справи судом першої інстанції, - без задоволення.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію дій засуджених та доведеність їх вини, просить зазначені судові рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених в наслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому прокурор вказує на те, що суд першої інстанції в повній мірі не врахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особи засуджених, конкретні обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого та неправильно застосував ст.75 КК України, а апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, не врахував всі її доводи і прийняте рішення не вмотивував.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість касаційної скарги і наявність підстав для її задоволення, пояснення засудженого ОСОБА_1 про заперечення проти касаційної скарги та законність і обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та правильність кваліфікації дій кожного з них у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора про неправильність застосування ст. 75 КК України та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покарання.
При призначені ОСОБА_1 покарання суд врахував тяжкість вчинених злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжкий, інший - невеликої тяжкості, обставини вчинення злочинів, їх наслідки, дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем попередньої роботи характеризується позитивно, отримував заохочення, на даний час працює та виключно позитивно характеризується як по місцю роботи так і по місцю проживання, не одружений, має матір пенсіонерку.
Враховано судом першої інстанції і те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся та правильно визнав цю обставину такою, що пом'якшує покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
При призначені ОСОБА_3 покарання суд врахував тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, обставини вчинення злочину, його наслідки, дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем попередньої роботи характеризується позитивно, отримував заохочення, на даний час не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має дружину інваліда третьої групи з дитинства.
Враховано судом першої інстанції і те, що ОСОБА_3 щиро розкаявся, має утриманні трьох малолітніх дітей, дружина не працює, здійснює догляд за дітьми і він є єдиним годувальником в сім'ї та правильно визнав ці обставини такими, що пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі з позбавленням права займати відповідні посади із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на максимальний строк із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, та з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання «лейтенант міліції», а прийняте рішення належним чином мотивував.
Правильно врахувавши всі обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права займати відповідні посади із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на максимальний строк із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, та з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання «старший лейтенант міліції», а прийняте рішення належним чином мотивував.
Отже, покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів, призначене їм покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
При розгляді апеляції прокурора суд апеляційної інстанції її доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував. Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.377 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора і скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий судовий розгляд не знаходить.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
вирок Дарницького районного суду м. Києва від 21 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу першого заступника прокурора м. Києва - без задоволення.
Судді:
_______________ _____________ ________________
М.А.Мороз О.Г.Чуйко В.В.Наставний