Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,
за участю прокурора Гладкого О.Є.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 20 вересня 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
- засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на 2 роки з покладенням обовязків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20 вересня 2011 року зазначений вирок суду залишено без зміни.
За вироком ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що 16.12.2009 року, приблизно о 14 годині, керуючи технічно справним автомобілем "Черрі", рухався в умовах недостатньої видимості по проїжджій частині автодороги "Нова Одеса - Сухий Єланець" зі сторони м. Нова Одеса Миколаївської області в напрямку с. Сухий Єланець Новоодеського району зі швидкістю приблизно 40 - 50 км/год з ввімкненим ближнім світлом фар.
При проїзді нерегульованого перехрестя автодоріг, ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 "б", 16.11 ПДР, а також вимоги дорожнього знаку 2.1 (надати дорогу) додатку 2 ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не контролював рух свого автомобіля, не врахував ширину проїзної частини дороги, яку перетинав, рухаючись по другорядній дорозі не уступив дорогу автомобілю "ВАЗ 2104", під керуванням ОСОБА_7, який наближався до перехрестя по головній автодорозі "Об'їзд м. Нова Одеса" та рухався у напрямку м. Миколаїв, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів, а саме передньою частиною автомобіля "ВАЗ 2104" з лівою боковою частиною автомобіля "Черрі" під керуванням ОСОБА_5
В результаті ДТП пасажир автомобіля" Черрі" ОСОБА_8 одержала тяжкі тілесні пошкодження, від яких померла у лікарні 17.12.2009 року.
Вирішено питання судових витрат та речових доказів.
В касаційній скарзі засуджений посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, незаконність отримання доказів, стверджує про неусунення судами протиріч в показаннях свідків в частині визначення швидкісного режиму обох автомобілів (що істотно впливає на висновок експерта №1-34 від 19.03.2010р. та ставить під сумнів об'єктивність даного висновку, а тому тягне за собою визнання висновку недопустимим доказом). Вказує, що судом невірно встановлено місце ДТП, та стверджує, що дії водія ОСОБА_7, що рухався в лівій смузі руху(як вказано у вироку), тобто в смузі для здійснення повороту ліворуч, не відповідали вимогам п.11.1, 11.2 ПДР, а тому знаходяться в причинному зв'язку із настанням ДТП. Вважає помилковим посилання суду на показання свідка ОСОБА_9, оскільки припускає, що вказаний свідок не мав можливості взагалі бачити автомобіль під керуванням ОСОБА_7 Вважає, що висновок суду про рух автомобіля під керуванням ОСОБА_7 з включеним освітленням ближнього світла фар є безпідставним, оскільки висновок авто-технічної експертизи №2/25 від 15.02.2010р. з цього приводу носить ймовірний характер. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, висновки суду щодо вини засудженого у вчиненні злочину відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів.
Доводи касаційної скарги щодо неповноти досудового та судового слідства, зокрема, протиріч в показаннях свідків, відповідно до вимог
ст. 398 КПК України не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Так, суди вірно послались на дані огляду місця події та висновок авто-технічної експертизи №1-34 від 19.03.2010 р., згідно з яким ОСОБА_5, керуючи автомобілем "Черрі", рухаючись по другорядній дорозі - автодорозі "Нова Одеса - Сухий Єланець", виїзджаючи на головну дорогу - "Об'їзд м. Нова Одеса", у відповідності до вимог дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху "Дати дорогу", повинен був надати дорогу транспортним засобам, що рухались по головній дорозі та під'їжджали до не регульованого перехрестя, незалежно від режиму та напрямку їх руху, тобто діяти у відповідності до вимог п.16.3 та 16.11 ПДР України. Водій автомобіля "Черрі" ОСОБА_5, при дотриманні вимог дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" та п.16.11.Правил дорожнього руху України мав технічну можливість попередити зіткнення. Його дії знаходяться у причинному зв'язку із настанням ДТП. (а.с.163).
Із змісту висновків експерта №2/26 та №2/25 від 15.02.2010р., вбачається, що рульове керування, ходова частина та гальмівна систем автомобілів "Черрі" та "ВАЗ-2104", були у технічно справному стані, всі несправності ходової частини автомобіля, що були виявлені, виникли в результаті ДТП, а тому забезпечували для водіїв технічну можливість контролювати напрямок руху своїх автомобілів та гальмувати до остаточної їх зупинки. (а.с.87, 99).
Показання свідків повністю узгоджуються з вище зазначеними висновками.
Наведені вище докази, які досліджені судом першої інстанції, є достатніми для висновків про порушення правил дорожнього руху саме засудженим, оскільки, саме порушення ним вимог дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" ПДР України, стало безпосередньою причиною ДТП.
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_5 органами досудового слідства та судами, не допущено. Висновки судів ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.
За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 20 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 - залишити без зміни.
Судді:
М.Ф. Пойда В.М. Кульбаба В.А.Швець
З оригіналом згідно:
Суддя: М.Ф. Пойда