Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Слинька С.С.,
суддів Суржка А.В., Наставного В.В.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
розглянула в судовому засіданні 05 квітня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 серпня 2011 року відносно ОСОБА_2.
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2011 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено
· за ст. 190 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,
· за ст. 190 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
· за ст. 190 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів призначено шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
ОСОБА_2 протягом 2006-2008 років у м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_3 в розмірі 500 000 гривень, що є особливо великим розміром.
Він же, повторно, в грудні 2007 року у приміщенні ВАТ «Спектр» по вул. Конзилевича, 24 у м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_4 в розмірі 7 575 гривень.
Він же, повторно, протягом 2007 року у приміщенні ВАТ «Спектр» по вул. Конзилевича, 24 у м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_5 в розмірі 101 000 гривень.
Він же, повторно, протягом 2007 року біля будинку № 21 по пр. Молоді у м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_6 в розмірі 323 000 гривень, що завдало потерпілому значної шкоди.
Він же, повторно, протягом 2007-2008 року в офісному приміщенні ТзОВ «Вест-Мол» в м. Луцьку по вул. Ковельська, 174 шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_6 в розмірі 180 000 гривень, що завдало потерпілому значної шкоди.
Він же, повторно, з весни 2007 року по весну 2008 року в офісному приміщенні ПП «Фірма»Бізнес-Тайм» по вул. Рівненській, 76а у м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_7 в розмірі 52 000 гривень.
Він же, повторно, в вересні 2007 року м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_8 в розмірі 50 500 гривень.
Він же, повторно, в грудні 2007 року в офісному приміщенні ТзОВ «Арсенал» по вул. Конзилевича, 1 у м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_9 в розмірі 3 500 гривень.
Він же, повторно, в грудні 2007 року в приміщенні охорони автостоянки по вул. Зв'язківців, 1а у м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_10 в розмірі 10 100 гривень.
Він же, повторно, протягом 2008 року на ринку «Завокзальний» у м. Луцьку шляхом зловживання довірою незаконно заволодів грошима ОСОБА_11 в розмірі 130 676 гривень, що завдало потерпілому значної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 19 серпня 2011 року зазначений вирок залишено без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, зазначаючи, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які з негативного боку характеризують особу засудженого, а судом апеляційної інстанції зазначені порушення не було усунуто, доводи апелянта належним чином не було перевірено і прийняте рішення не мотивовано.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ст.ст.190 ч.2, 190 ч.3, 190 ч.4 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги про порушення вимог ст. 65 КК України при призначенні засудженому покарання судами першої та апеляційної інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду щодо призначеного покарання.
При призначені засудженому покарання за кожний з інкримінованих йому злочинів та за сукупністю злочинів на підставі ст.70 ч.1 КК України суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та дані про особу засудженого.
Зокрема, суд врахував, що вчинені засудженим злочини є невеликої тяжкості, середньої тяжкості та особливо тяжким, також врахував і дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину та батьків пенсійного віку, частково визнав свою вину та думку потерпілих і обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі, а остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань із реальним його відбуванням в умовах ізоляції від суспільства.
Отже, покарання засудженому призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Обставини та дані, на які є посилання в касаційній скарзі прокурора, були належним чином враховані судом першої інстанції при призначенні засудженому покарання.
При розгляді апеляції прокурора суд апеляційної інстанції її доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.377 КПК України.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.
Посилання у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду на ст.71 КК України та невірне зазначення принципу складання покараня є опискою, оскільки згідно вироку суду остаточне покарання засудженому призначено за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання. Зазначена описка не вплинула на правильність прийнятого апеляційною інстанцією рішення щодо обґрунтованості призначеного засудженому покарання судом першої інстанції та не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке було б підставою для скасування чи зміни судових рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий судовий розгляд не знаходить.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 серпня 2011 року залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді:
______________ ________________ _______________
С.С.Слинько А.В.Суржок В.В.Наставний