Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Щепоткіної В.В.,
суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Деруна А.І.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Одеської області від 12 лютого 2009 року.
Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від
28 лютого 2008 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК України на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК України на строк 5 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено повністю та постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на її користь 6 614,44 грн.
Вирішено питання про стягнення судових витрат і долю речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення в стані алкогольного сп'яніння у м. Ізмаілі Одеської області грабежу та незаконного заволодіння транспортним засобом за наступних обставин.
10 червня 2007 року ОСОБА_1 приблизно о 23:45 біля будинку
№ 161 по вул. Нахимова у вказаному місті із застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя та здоров'я, відкрито викрав у
ОСОБА_3 належне йому майно та кошти на загальну суму
7 344 грн.
18 серпня 2007 року ОСОБА_1 приблизно о 01:00 біля будинку
№ 140 по вул. Кутузова в тому ж місті незаконно заволодів належним ОСОБА_4 автомобілем марки «ВАЗ-2102» (реєстр. № НОМЕР_1) вартістю 12 500 грн.
Апеляційний суд під час розгляду справи за апеляцією прокурора скасував вирок районного суду в частині призначення покарання і постановив свій вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання за
сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
За змістом касаційної скарги засуджений просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений указує на те, що суд не повною мірою врахував дані про його особу, поведінку після вчинення злочинів та дійшов помилкового висновку про призначення йому покарання з реальним його відбуванням.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора безпідставність касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 в учиненні злочинів, кримінально-правова оцінка діянь за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України відповідно до вимог ст. 395 КПК України колегією суддів не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, котра вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд при призначенні засудженому покарання з реальним його відбуванням вказав, що суд першої інстанції достатньою мірою не врахував всіх обставин справи, ступінь тяжкості скоєних ОСОБА_1 злочинів, а також вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що призначене
апеляційним судом ОСОБА_1 покарання, його вид і строк визначено судом правильно, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення не вбачає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були би безумовною підставою для зміни або скасування вироку апеляційного суду, не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Вирок Апеляційного суду Одеської області від 12 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
В.В. Щепоткіна Р.І. Сахно Л.В. Шибко