Ухвала від 17.04.2012 по справі 5-1785км12

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого-суддіШилової Т.С.,

суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

потерпілого ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Івано - Франківської області від 23 грудня 2011 року щодо ОСОБА_6

Вироком Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 17 жовтня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Підволочинського районного суду Тернопільської області від 10 червня 2009 року за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі. Звільненого 17 грудня 2009 року умовно-достроково на 11 місяців 19 днів,

засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком від 10 червня 2009 року і остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Постановлено стягнути з засудженого: на користь потерпілого ОСОБА_7 109 720 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 8000 грн - моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_5 - 20 250грн матеріальної шкоди.

Речові докази - 260 мішків цукру передано ОСОБА_5

Ухвалою Апеляційного суду Івано - Франківської області від 23 грудня 2011 року вирок в частині вирішення питання речового доказу змінено. Постановлено речовий доказ - 260 мішків цукру повернути ОСОБА_7 як законному власнику. Цей же вирок у частині вирішення цивільного позову скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Як установив суд, ОСОБА_6 17 лютого 2010 року о 12.30 годині в приміщенні офісу по АДРЕСА_1 шляхом обману, зловживаючи довірою, представився представником ПП ОСОБА_7. і під приводом продажу цукру заволодів коштами, що належали ОСОБА_5 у сумі 125 800 грн.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції в частині вирішення долі речових доказів та в частині цивільного позову. Зазначає, що зміна апеляційних вимог прокурора в апеляційному суді не відповідає положенням ст. 355 КПК України, рішення суду про передачу речового доказу - 260 мішків цукру потерпілому ОСОБА_7 суперечить вимогам процесуального закону.

У запереченні на касаційну скаргу потерпілий ОСОБА_7 просить залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого ОСОБА_5, який підтримав свою скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга потерпілого ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи та у касаційному порядку не оскаржуються відповідно до вимог ст. 398 КПК України. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Як убачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Твердження потерпілого ОСОБА_5 про порушення вимог ст. 355 КПК України при зміні апеляції прокурором є безпідставними.

Як свідчать матеріали справи, прокурором відповідно до ст. 355 КПК України до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції були подані зміни до апеляції, які стосувалися долі речових доказів та не погіршували становища засудженого (т. 2 а.с. 66). Таким чином суд правомірно прийняв до уваги ці зміни до апеляції при прийнятті рішення у справі.

Водночас рішення суду апеляційної інстанції про скасування вироку місцевого суду в частині вирішення цивільних позовів та направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства відповідно до ст. 383 КПК України перегляду у касаційному порядку не підлягає як таке, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції вирішення цивільних позовів по даній справі визначено за компетенцією цивільно-процесуального судочинства, то висновки місцевого суду про дійсність укладеного між потерпілими ОСОБА_7 і ОСОБА_5 правочину щодо купівлі - продажу цукру і протилежний висновок апеляційного суду про недійсність цієї угоди є передчасними, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства. Тому дані висновки підлягають виключенню з мотивувальної частини судових рішень.

Доводи потерпілого ОСОБА_5 стосовно порушення вимог кримінально - процесуального закону при вирішенні апеляційним судом долі речових доказів є слушними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_7 в своїй апеляції порушив питання про передачу йому в рахунок відшкодування майнової шкоди речового доказу - 260 мішків цукру. Зазначені вимоги суд апеляційної інстанції задовольнив.

У той же час суд першої інстанції визнав законним володільцем цього речового доказу потерпілого ОСОБА_5

Виходячи з того, що по справі наявний спір двох потерпілих стосовно належності речового доказу, який підлягає поверненню, суд апеляційної інстанції повинен був скасувати вирок місцевого суду в цій частині з направленням справи в частині вирішення долі речового доказу - 260 мішків цукру на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустився істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, то колегія суддів вважає за необхідне ухвалу цього суду, а також вирок місцевого суду в частині вирішення долі речового доказу скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

З мотивувальної частини вироку Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 17 жовтня 2011 року та ухвали Апеляційного суду Івано - Франківської області від 23 грудня 2011 року щодо ОСОБА_6 виключити висновки суду щодо дійсності укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 правочину щодо купівлі - продажу цукру.

Вирок Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 17 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано - Франківської області від 23 грудня 2011 року в частині вирішення долі речового доказу - 260 мішків цукру скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

У решті судові рішення залишити без зміни.

СУДДІ:

Т.С. Шилова Т.В. Матієк Н.О. Марчук

Попередній документ
23929153
Наступний документ
23929155
Інформація про рішення:
№ рішення: 23929154
№ справи: 5-1785км12
Дата рішення: 17.04.2012
Дата публікації: 12.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: