Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
розглянула в судовому засіданні 12 квітня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Горохівського районного суду Волинської області від 16 вересня 2011 року.
Вироком Горохівського районного суду Волинської області від 16 вересня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше судимого:
13 березня 2007 року за ч.2 ч.3. ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, умовно-достроково звільненого 6 листопада 2009 року на невідбуту частину покарання - 1 рік 1 місяць 6 днів позбавлення волі,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 грудня 2010 року близько 15-ї години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у житловому будинку ОСОБА_2, в АДРЕСА_1 повторно таємно викрав ковдру, цифровий тюнер та чотири банки фарби, заподіявши таким чином матеріальних збитків на загальну суму 727 грн. 80 коп.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
У касаційній скарзі прокурор просить судове рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Касаційна скарга мотивована тим, що судом було неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки в даних про особу засудженого в описовій частині вироку хибно міститься посилання на те, що відповідно до ст.89 КК України ОСОБА_1 є особою, що не має судимостей, а в мотивувальній - посилання на рецидив злочинів при наявній кваліфікуючій ознаці «повторність».
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Обґрунтування судом першої інстанції висновків щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину зазначеними у вироку доказами, в касаційній скарзі не оспорюються.
Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Також з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, наявності обставин, що пом'якшують покарання є таким, що не суперечить положенням ст. 75 КК України рішення суду про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Тому підстав для скасування судового рішення у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого колегія суддів не вбачає.
Також на думку колегії суддів на є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке є підставою для скасування вироку та обставина, що суд першої інстанції у вступній частині вироку помилково послався на те, що в силу ст. 89 КК України ОСОБА_1 є особою, яка не має судимостей.
Разом із тим доводи прокурора щодо неправильності застосування кримінального закону у зв'язку із тим, що суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, яка обтяжує покарання рецидив злочину є обґрунтованими.
Так, відповідно до ст.67 ч.4 КК України якщо по справі наявна будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання, як таку, що його обтяжує.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно. При цьому кваліфікуюча ознака повторності має місце у зв'язку із тим, що він раніше засуджувався за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 та 3 ст. 185 КК України. Суд першої інстанції вимог зазначеної статті не врахував. Тому касаційна скарга прокурора в цій частини підлягає задоволенню, а судове рішення - зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Горохівського районного суду Волинської області від 16 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1 - рецидив злочинів.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді:
В.І. Орлянська Т.І. Франтовська С.І. Кравченко