Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 вересня 2011 року, яким засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,
за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання з урахуванням покарання призначеного за вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 9 червня 2011 року, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.06.2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання з урахуванням покарання призначеного за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 червня 2011 року, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
В апеляційному порядку судове рішення не було оскаржено.
Вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2, визнано винним у тому, що вони за попередньою змовою 10 грудня 2010 року приблизно о 21 годині знаходячись на АС 1 в м. Кіровограді по Олександрійському шосе з лотка біля входу до автовокзалу викрали продукти харчування, чим завдали матеріальну шкоду ОСОБА_3 на загальну суму 91 грн. 40 коп.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок, пом'якшити покарання та звільнити від його відбування на підставі ст. 104 КК України. Вказує, що суд при призначенні покарання не врахував те, що він свою вину визнав, скоїв злочин в неповнолітньому віці, відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив змінити вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, пом'якшити їм покарання, та виключити рішення про призначення ОСОБА_2 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, думку засудженого, який підтримав доводи своєї касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, вирок - зміні, в тому числі в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 на таких підставах.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та правильність кваліфікації їх дій у касаційній скарзі не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи засудженим покарання, суд взяв до уваги тяжкість вчиненого злочину, дані про їх особи, та прийшов обґрунтованого висновку про необхідність обрання покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд призначив засудженим надмірно суворе покарання, без урахування в повній мірі всіх обставин справи та даних про особи засуджених.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин середньої тяжкості в неповнолітньому віці, навчаються, виховуються без батьківського піклування, щиро покаялися та активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували потерпілій матеріальну шкоду у повному обсязі. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання до одного року позбавлення волі, та при призначенні покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів застосувати принцип поглинення більш суворим покаранням менш суворого.
У справі встановлено, що ОСОБА_2 вироком у даній справі засуджений до позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України за злочин, що був вчинений до постановлення вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 червня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України, яким він звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст. 104 КК України з іспитовим строком 2 роки.
Застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України принцип часткового складання покарань і визначивши ОСОБА_2 його у виді реального позбавлення волі, суд тим самим скасував звільнення від відбування покарання, застосоване за попереднім вироком. Проте будь яких підстав для прийняття у справі такого рішення немає.
Відповідно до вимог закону коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
У зв'язку з допущеним порушенням норм кримінального закону істотно погіршено становище засудженого, що відповідно до вимог ст. 395 КПК України є підставою для зміни вироку щодо нього.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 змінити.
Пом'якшити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання до 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України, менш суворого покарання, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Пом'якшити ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання до 1 (одного) року позбавлення волі.
Виключити з резолютивної частини вироку рішення про призначення ОСОБА_2 остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Даний вирок та вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 виконувати самостійно.
В решті судові рішення залишити без зміни.
Судді:
___________________ _________________ __________________
Т.С. Шилова Н.О. Марчук Т.В. Матієк
З оригіналом згідно.
Суддя: Т.С. Шилова