Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів:Пузиревського Є.Б., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року щодо нього,
Вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 травня 2011 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше двічі судимого, останній раз вироком Звенигородського районного суду Черкаської області
від 19.05.2010 року за ч. 2 ст. 389 КК України
на 2 місяці 14 днів арешту, звільненого
02.06.2010 року,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Стягнуто із засудженого судові витрати за проведення експертизи.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що приблизно о 17 годині 16 вересня 2010 року він, перебуваючи в приміщенні колишньої міської бані, розташованої по вул. Д.Давидова, м. Звенигородка Черкаської області, незаконно, умисно, кустарним способом виготовив 12 мл психотропної речовини, з якої 6 мл вжив особисто шляхом ін'єкції, а 3 мл незаконно, безоплатно збув присутній там же ОСОБА_6, яка вжила 2,5 мл речовини, а 0,5 мл в той же день у неї було вилучено працівниками міліції.
Крім того, ОСОБА_5 умисно незаконно зберігав при собі 3 мл кустарного виготовленої ним раніше психотропної речовини, маючи намір безоплатно збути її присутньому тут же ОСОБА_7, але в період часу з 17 години 35 хвилин до 17 години 50 хвилин 16 вересня 2010 року був затриманий працівниками міліції.
Згідно висновків експертизи вилучена у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 речовина є кустарно виготовленим препаратом з фенілпропаноламіну, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою відповідно 0,0315 г та 0,1 г.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про скасування вироку місцевого суду і ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Засуджений заперечує факт збуту психотропної речовини ОСОБА_6 та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України. Вказує на те, що на досудовому слідстві він та ОСОБА_6 давали неправдиві показання, оскільки перебували в стані наркотичного сп'яніння.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка заперечувала проти касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у незаконному виготовленні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно й об'єктивно дослідив, правильно оцінив.
Так, винуватість ОСОБА_5 підтверджується показаннями самого засудженого, які він давав на досудовому та на початку судового слідства, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Ці показання повністю узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджуються іншими доказами у справі, зокрема, даними акту особистого огляду та вилучення у ОСОБА_5 психотропної речовини, даними акту добровільної видачі ОСОБА_6 психотропної речовини, даними висновків судово-хімічних експертиз, згідно яких вилучена у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, та іншими доказами по справі в їх сукупності.
Дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані вірно.
Доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що вирок ґрунтується на неправдивих показаннях, які він та свідок ОСОБА_6 давали під час досудового слідства, є безпідставними.
Заперечуючи факт збуту психотропної речовини, засуджений послався, зокрема, на те, що свідок ОСОБА_6 дала неправдиві показання, оскільки перебувала в стані наркотичного сп'яніння. Разом з тим, як на досудовому так і на судовому слідстві вказаний свідок давала послідовні показання, які повністю узгоджуються з показаннями самого засудженого під час досудового слідства та з іншими доказами по справі.
Натомість постійна зміна показань ОСОБА_5 свідчить про його намагання уникнути кримінальної відповідальності, чому місцевим судом дано належну правову оцінку у вироку.
Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції частини статті, за якою його засуджено. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 законним і обґрунтованим.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
Г.О. Животов Є.Б. Пузиревський Ю.П. Фурик