Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів: Марчук Н.О., Романець Л.А.,
за участю прокурора Пересунька С.В.,
розглянула в судовому засіданні 10 квітня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, неодноразово
судимого, останній раз 28 липня
2010 року Дніпровським районним
судом м. Херсона за ч. 1 ст. 263 КК
України на 2 роки позбавлення волі,
звільненого від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
За ч. 2 ст. 185 КК України засуджено ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 липня 2010 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 в період з 03 червня 2009 року по 06 жовтня 2010 року таємно, повторно викрав в м. Херсоні чуже майно: ОСОБА_2 на суму 1 415 грн., ОСОБА_3 на суму 1 153 грн., ОСОБА_4 на суму 4 060 грн., ОСОБА_5 на суму 1 100 грн., ОСОБА_6 на суму 2 520 грн., ВАТ «Укртелеком» на суму 2 574,54 грн.
Крім того, 26 жовтня 2010 року біля магазину «Преміум» по вул. З.Егерсег, 25 в м. Херсоні у ОСОБА_1 під час проведення співробітниками міліції його особистого огляду було виявлено та вилучено 50 шт. бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї, які він носив при собі без передбаченого законом дозволу.
У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування вироку суду через неправильне застосування кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості скоєних злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості, просив направити справу на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд не призначив ОСОБА_1 покарання за епізодом злочинних дій від 10 червня 2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України та з урахуванням цього за ч.4 ст. 70 КК України, що призвело до призначення м'якого покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про часткове підтримання скарги та виключення з вироку рішення про призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст. 70 КК України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, і прокурором у касаційній скарзі не оспорюються.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України є правильною й відповідає встановленим обставинам.
Щодо доводів прокурора про непризначення ОСОБА_1 покарання за епізодом від 10 червня 2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України, то вони не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 К України при сукупності злочинів суд призначає покарання за кожний злочин окремо, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання призначених покарань.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 10 червня 2010 року по 6 жовтня 2010 року вчинив ряд крадіжок, його дії було кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання в межах санкції вказаної статті. Призначене засудженому остаточне покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Проте слушними є доводи прокурора про неправильне застосування судом ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1
За змістом ч. 4 ст. 70 КК України та відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінальних покарань», якщо попередній вирок залишається незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а наступним вироком особі призначається покарання, яке вона має відбути реально, то положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній та наступний (останній) - підлягає самостійному виконанню.
Із матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 був засуджений 28 липня 2010 року Дніпровським районним судом м. Херсона до 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Враховуючи викладене, а також те, що невідбуте покарання за вироком від 28 липня 2010 року враховано при визначенні остаточного покарання в порядку ст. 71 КК України, то вирок щодо ОСОБА_1 підлягає зміні з виключенням рішення про призначення засудженому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з резолютивної частини рішення про призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст.70 КК України.
Вважати засудженим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
У решті вирок місцевого суду залишити без зміни.
Т.В. Матієк Н.О. Марчук Л.А. Романець