"19" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/90299/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23.02.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року
у справі № 2а-71/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу
про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язано його здійснити перерахунок та виплату державної пенсії, як інваліду ІІІ групи у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до частиною 4 статті 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 24.12.2009 року з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу оскаржило їх в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІІ групи.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 49 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею статті 50 Закону України Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах -50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 вказаного Закону у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.
Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.
Відповідно до вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Протягом 2009 року будь-яких змін до статей 50, 54 Закону України Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ законодавцем не вносились.
Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 152 Конституції України, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про те, що перерахунок пенсії та додаткової пенсії позивачу необхідно здійснювати, починаючи з 24.12.2009 року.
Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23.02.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 -2391 КАС України.
Суддя К.В. Конюшко