"24" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/7689/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівГашицького О.В.
Мороз Л.Л.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Калуському районі Івано-Франківської області про стягнення підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Калуському районі Івано-Франківської області на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2011 року,
У липні 2010 року ОСОБА_4 у Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області пред'явила позов до УПФ України в Калуському районі Івано-Франківської області про стягнення підвищення до пенсії, як дитині війни.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З урахування уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати здійснити відповідні перерахунки та виплати за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня
2008 року.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2010 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2011 року, позов ОСОБА_4 до УПФ України в Калуському районі Івано-Франківської області про стягнення підвищення до пенсії задоволено.
Стягнуто з УПФ України в Калуському районі Івано-Франківської області на користь ОСОБА_4 невиплачену суму підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 травня 2010 року з урахуванням виплачених йому сум.
Зобов'язано УПФ України в Калуському районі Івано-Франківської області виплачувати ОСОБА_4 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, в подальшому з 1 червня 2010 року.
У касаційній скарзі УПФ України в Калуському районі Івано-Франківської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набув правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня
2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року
№ 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
Отже, в період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня по
22 травня 2008 року ОСОБА_5 не мав права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки підвищення до пенсії у 2006 році не було впроваджено, а норма відповідного Закону у 2007, 2008 роках, якою передбачено це право, була зупинена та змінена. Право ОСОБА_5 на підвищення до пенсії у розмірі, встановленому Законом, було відновлено лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаних вище рішень.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2009 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не зупинялась.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
За приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач не наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а оскаржувані рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Гашицький О.В.
Мороз Л.Л.
Суддя С.А. Горбатюк