ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
24 квітня 2012 року місто Київ№ 2а-4597/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., здійснюючи судовий розгляд у порядку письмового провадження адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України
провизнання неправомірними дій та зобов'язання розглянути скаргу,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4597/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання неправомірними дій та зобов'язання розглянути скаргу.
Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання 18.04.2012 позивача.
В судове засідання 24.04.2012 позивач повторно не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-4957/12/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.
Під час судового розгляду справи представником Генеральної прокуратури України подано клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є дії прокуратури щодо розгляду заяви про злочин.
Розглядаючи заявлене клопотання відповідача про закриття провадження у справі по суті, суд зазначає, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання неправомірними дій Генеральної прокуратури України та зобов'язання розглянути скаргу позивача по суті. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем приписів Закону України «Про звернення громадян»при розгляді скарги ОСОБА_1 від 04.03.2012.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в скарзі ОСОБА_1 від 04.03.2012, що подана позивачем до Генеральної прокуратури України позивач просить вжити заходів для розгляду його заяви від 06.12.2011 №СДР-11107-01 у порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України та повідомити про вжиті заходи.
Крім того, позивач просить вважати відповідні відомості цієї скарги заявою про кримінальний злочин та розглянути її в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
В той же час, спори щодо виконання органами слідства та прокуратури владних процесуальних функцій не належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства України.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
З урахуванням викладеного, захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що дії Генеральної прокуратури України із розгляду скарги позивача, яку позивач просить вважати заявою про кримінальний злочин, мають оскаржуватись у порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.
Відповідно до статей 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до статті 32 Кримінально-процесуального кодексу України під терміном «суд», який вжито в цьому Кодексі, коли не має окремих вказівок, розуміється Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя, районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, суддя, який одноособово розглядає справу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись статями 3, 17, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Закрити провадження у справі №2а-4597/12/2670.
2. Ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі надіслати сторонам.
Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова