ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 квітня 2012 року 12:16 № 2а-3155/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
пропро визнання нечинним та скасування пункт 4 рішення від 22.07.2008 р. №2 КУ наказів від 22.07.2008 р. №108 та від 22.12.2008 р. №1182 о/с
ОСОБА_1 звернувся до суду 03.10.2008 р. з позовом про: визнання нечинним та скасування пункту 4 рішення Колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №2 КУ; визнання нечинним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108 в частині оголошення та реалізації пункту 4 рішення Колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22 липня 2008 року №2 КУ; визнання нечинним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.12.2008 р. №1182 о/с; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві; визнання нечинними та скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 08.08.2008 р. №760, від 16.09.2008 р. №874, від 09.10.2008 р. №980, від 12.11.2008 р. №1047, від 17.12.2008 р. №1172 о/с в частині встановлення ОСОБА_1 премії у розмірі 0%; зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 як для особи, що перебувала на лікарняному та здійснення донарахувння недотриманого грошового забезпечення за період з липня 2008 року до грудня 2008 року включно в розмірі 17316,00 грн. (згідно з заявою від 24.12.2008 р.).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2009 року в справі №5/501 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання нечинним та скасування рішення і наказу про звільнення з посади, наказів про встановлення премії та зобов'язання здійснити перерахунок грошового зобов'язання задоволено: визнано незаконним та скасовано пункт 4 рішення колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №2КУ; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108, в частині оголошення та реалізації пункту 4 рішення колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008р. № 2КУ; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.12.2008 р. №1182 о/с; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу боротьби зі злочинам у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 22.12.2008 р.; визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 08.08.2008 р. №760, від 16.09.2008 р. №874, від 09.10.2008 р. №980, від 12.11.2008 р. №1047, від 17.12.2008 р. №1172 о/с в частині встановлення ОСОБА_1 премії в розмірі 0%; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1, як для особи, що перебувала на лікарняному та здійснити донарахування недоотриманого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з липня 2008 року до грудня 2008 року включно. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 22.12.2008 р. допущено до негайного виконання.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2010 року в справі №5/501 (1а-11061/08) вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Вищим адміністративним судом України ухвалою від 21 лютого 2012 року вказані рішення судів попередніх інстанцій скасовані, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи постанову від 30 січня 2009 року та ухвалу від 03 червня 2010 року суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та надано належної оцінки всім обставинам та доказам, а саме: судами було скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.12.2008 р. №1182 о/с, який не був предметом позовних вимог, при цьому копія наказу в матеріалах справи відсутня. Також не були проаналізовані висновки службової перевірки від 16.07.2008 р. за результатами вивчення стану організації оперативно-службової діяльності підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та рапорту ОСОБА_1 від 23.07.2008 р. стосовно зазначеного висновку службової перевірки.
У судовому засіданні 17 квітня 2012 року позивачем подану заяву, якою зменшено позовні вимоги. Згідно з заявою від 17.04.2012 р., прийнятою судом, позивач просить: визнати нечинним та скасувати пункт 4 рішення Колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №2 КУ; визнання нечинним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108 в частині оголошення та реалізації пункту 4 рішення Колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22 липня 2008 року №2 КУ; визнання нечинним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.12.2008 р. №1182 о/с.
Позивач пояснив, що зменшення розміру позовних вимог пов'язано тим, що станом на час нового розгляду справи йому виплачені кошти, він був поновлений на посаді начальника відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України 30.11.2008 р. на підставі підпункту "а" (за віком) пункту 65 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України".
Разом з тим позивач пояснив, що висновки службової перевірки від 16.07.2008 р. не є актом службового розслідування в розумінні статті 14 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ", оскільки перевірка проводилась на підставі наказу управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, в той час як службове розслідування призначається начальником Головного управління або його заступником, а також перевірка проводилась не з метою встановлення наявності дисциплінарного проступку щодо особи, а з метою вивчення стану організації оперативно-службової діяльності підрозділів управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві. Крім того позивач пояснив, що в порушення вимог статті 14 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ" у нього не відбирались пояснення, що свідчить про необ'єктивність прийнятого рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що станом на час нового розгляду справи, права позивача відновлені в повному обсязі, оскільки наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 02.03.2009 р. №164 о/с скасовано накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108 та від 22.12.2008 р. №1182 о/с в частинах, які стосувались позивача, відповідно позивача було залишено на раніше займаній посаді. Крім того, представник повідомив, що оскільки ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ, тому Головне управління не має наміру скасовувати наказ від 02.03.2009 р. №164 о/с.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи судом встановлено таке.
Рішенням засідання колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві за участю Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. від 22.07.2008 р. №2 КУ "Про результати роботи служб, органів та підрозділів Головного управління в 1 півріччі 2008 року та виконання Директиви Міністра внутрішніх справ України від 18.02.2008 р. №1" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у неналежній організації службової діяльності підпорядкованого підрозділу, незабезпеченні вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2008 р. №734 о/с щодо підвищення ефективності протидії хабарництву, у першу чергу в органах влади та управління, незадовільному рівні організації роботи з документування незаконної діяльності "конвертаційних центрів", фактів легалізації ("відмивання") грошових актів, здобутих злочинним шляхом, та резонансних злочинів у банківській сфері, начальника відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з посади.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108 оголошено рішення колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві за участю Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. від 15.07.2008 р., наказано першим заступникам та заступникам Головного управління, керівникам галузевих служб, органів та підрозділів оголосити вказане рішення колегії для виконання.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.12.2008 р. №1182 о/с "Щодо особового складу" призначено підполковника міліції ОСОБА_1 старшим уповноваженим відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві. Як зазначено в цьому наказі, підставою для його прийняття слугував наказ від 22.07.2008 р. №108.
Судом встановлено, що наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.12.2008 р. №1182 о/с міститься в матеріалах судової справи (а/с 179) і був долучений судом першої інстанції під час первинного розгляду справи.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №164 о/с "Щодо особового складу" скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108 в частині звільнення з посади начальника відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю підполковника міліції ОСОБА_1 та наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.12.2008 р. №1182 о/с про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та залишено його на раніше займаній посаді.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Правовідносини пов'язані з прийняттям, проходженням та звільненням зі служби в органах внутрішніх справ регулюються, зокрема, Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (зі змінами та доповненнями), "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення), "Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (частина перша). При звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації у разі відхилення скарги з цього приводу вищестоящими в порядку підлеглості службовою особою чи органом звільнений працівник міліції має право оскаржити звільнення в суд (частина восьма). Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України (частина шоста).
Службовою дисципліною відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Як уже зазначалось, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з рішенням колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві за участю Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. від 22.07.2008 р. №2 КУ, яке було оголошено наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108.
В матеріалах судової справи мітиться висновок за результатами вивчення стану організації оперативно-службової діяльності підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, затверджений заступником начальника управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України 16.07.2008 р.
Службовою перевіркою встановлено, що деякими підрозділами служби не забезпечено виконання вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2008 р. №734 о/с щодо підвищення ефективності протидії хабарництву, у першу чергу в органах влади та управління, в тому числі відділом боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (Ніклаєнко В.Д.), яким за шість місяців 2008 року не задокументовано жодного такого факту. На підставі наведеного визнано за доцільне підполковника міліції ОСОБА_1 зняти з займаної посади.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (частина перша). Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (частина п'ята). Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (частина шоста).
Проте, як встановлено судом, службове розслідування щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку не призначалось, пояснення в особи як це встановлено Дисциплінарним статутом не відбирались.
За висновком суду, зміст рішення колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві за участю Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. від 22.07.2008 р. №2 КУ свідчить про те, що саме цим рішенням позивача звільнено з посади, а наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108 це рішення лише оголошене.
За своєю правовою природою вказане рішення колегії є вказівкою для вчинення відповідними посадовими особами дій з метою з'ясування обставин щодо вчинення працівником органів внутрішніх справ дисциплінарного проступку згідно з вимогами Дисциплінарного статуту.
Таким чином, рішення від 22.07.2008 р. №2 КУ в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнято за відсутності відповідних повноважень. Крім того, вказане рішення прийнято необґрунтовано, позаяк відповідачем не було відібрано пояснень у позивача щодо обставин відсутності задокументованих фактів відділом боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві за шість місяців 2008 року, які б свідчили про боротьбу з хабарництвом та корупцією відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2008 р. №734 о/с.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 з 16.07.2008 р. до 17.10.2008 р. був звільнений від виконання службових обов'язків у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а з 20.10.2008 р. до 22.12.2008 р. перебував у відпустці. На місце служби позивач прибув 22.12.2008 р.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано 23.07.2008 р. рапорт, в якому повідомлено, що за результатами діяльності відділу порушено кримінальну справу за фактом діяльності "конвертаційного центру" та щодо основних фігурантів, які організовували діяльність цього центру, ведеться робота з протидії хабарництву.
Проте, наведені обставини не могли бути взяті до уваги відповідачем, оскільки рішення колегії про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 прийнято від 22.07.2008 р. №2 КУ, яке оголошено наказом від 22.07.2008 р. №108.
За таких обставин суд вважає, що рішення колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві за участю Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. від 22.07.2008 р. №2 КУ в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому суд вважає, що висновок за результатами вивчення стану організації оперативно-службової діяльності підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, затвердженого заступником начальника управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України 16.07.2008 р., не є службовим розслідуванням щодо вчинення дисциплінарного проступку працівником органів внутрішніх справ відповідно до вимог Дисциплінарного статуту.
Оскільки наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.07.2008 р. №108 прийнято на підставі рішення від 22.07.2008 р. №2 КУ, яке визнано судом протиправним, відповідно наказ від 22.07.2008 р. №108 в частині оголошення рішення від 22.07.2008 р. №2 КУ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слід скасувати. З цих же підстав підлягає скасуванню наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 22.12.2008 р. №1182 о/с, яким ОСОБА_1 призначено старшим уповноваженим відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на підставі наказу від 22.07.2008 р. №108. Крім того, суд звертає увагу, що в наказі від 22.07.2008 р. №108 зазначено, що ним оголошується рішення колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві за участю міністра Луценка Ю.В. від 15.07.2008 р., однак таке рішення в матеріалах судової справи відсутнє.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Отже, за змістом наведеної норми, суд може скасувати рішення суб'єкта владних повноважень або визнати його нечинним. В даному випадку, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень та наказів, відповідно додатково не потребується визнання їх нечинними.
Щодо строків звернення до адміністративного суду, то суд виходить з того, що Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд не встановив помилковості висновку судів першої та апелляційної інстанції щодо дотримання строків звернення до суду.
Разом з тим, під час нового розгляду справи судом встановлено, що права, інтереси позивача були відновлені шляхом скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті від 22.07.2008 р. №108 та від 22.12.2008 р. №1182 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу боротьби зі злочинами у фінансовій сфері управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю та призначення його на посаду старшого оперуповноваженого цього відділу та залишено на раніше займаній посаді.
Як уже зазначалось, позивач пояснив, що його було поновлено на раніше займаній посаді, виплачено відповідні кошти, а згодом він був звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з виходом на пенсію. В свою чергу, представник відповідача зазначив, що у Головного управління відсутні підстави для скасування наказу від 02.03.2009 р. №164 о/с, позаяк між відповідачем та позивачем відсутні правовідносини щодо проходження останнім публічної служби, в тому числі пов'язаних зі звільненням позивача зі служби.
За висновком суду, відновленню підлягає лише порушене право, тому, не зважаючи на те, що судом встановлено обґрунтованість позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішень та наказу, такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, позаяк на момент нового розгляду справи право позивача не порушене, а оскаржувані накази від 22.07.2008 р. №108 та від 22.12.2008 р. №1182 о/с скасовані.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець