ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
26 квітня 2012 року № 2а-4593/12/2670
За позовом ОСОБА_1
до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві
про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві (далі -відповідач, ВГІРФО Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві) та просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживання;
- зобов'язати зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення положень статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не здійснено реєстрацію місця проживання.
Відповідач відношення до позову не висловив, направив до суду лист про розгляд справи за відсутності його представника.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення її представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
встановив:
07.02.2012, згідно талону зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання, позивач була знята з реєстраційного обліку Групою ГІРФО Драбівського ГУМВС України в Черкаській області.
ОСОБА_1 звернулася із заявою до ВГІРФО Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві із заявою про реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вселилася у зазначену кімнату у якості члена сім'ї ОСОБА_2 (дружини, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1, видане Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з державним центром розвитку сім'ї), який згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.12.1997 № 197 є співвласника даної квартири
Листом № 48/415-195 від 02.03.2012 повідомлено заявника про неможливість її реєстрації у квартирі АДРЕСА_1, так як:
«згідно з Розпорядженням Київської міської держадміністрації № 850 від 24.05.2004 року "Про надання дозволу на реконструкцію та забудову території мікрорайону, обмеженого вулицями Попудренко, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською, в Дніпровському районі м.Києва" вказівкою Головного управління житлового забезпечення КМДА від 28.09.2004 року № 044/114/5-112 та листом КП „Житлоінвестбуд-УКБ" ГУЖЗ КМДА від 03.06.2004 року № 114/026-2871 прописка (реєстрація) громадян у будинки, які підлягають відселенню заборонена.»
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 N 1382-IV (далі -Закон N 1382-IV), який регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Частиною 1 статті 2 Закону N 1382-IV передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Статтею 6 Закону N 1382-IV встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Для реєстрації особа подає:
- письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;
- паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
При цьому, обмеження вільного вибору проживання встановлено ст. 13 Закону N 1382-IV, згідно якої вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які знаходяться:
-у прикордонній смузі;
-на територіях військових об'єктів;
-у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом;
-на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності;
-на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан.
Вільний вибір місця проживання обмежується щодо:
-осіб, які не досягли 16-річного віку;
-осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі;
-осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;
-осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом;
-осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню;
- іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, адже у відповідача були відсутні законні підстави для відмови позивачеві в реєстрації місця її проживання. Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що позивачем дотримано вимог статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (зворотного відповідачем не зазначено та не доведено), при цьому, забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Підстави відмови в реєстрації зазначені відповідачем у листі-відповіді нормами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не передбачені. Отже, є всі підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв з порушенням норм статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі (ст. 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ).
В той же час, оскілки: 1)Розпорядження Київської міської держадміністрації № 850 від 24.05.2004 року, вказівка Головного управління житлового забезпечення КМДА від 28.09.2004 року № 044/114/5-112 та лист КП „Житлоінвестбуд-УКБ" ГУЖЗ КМДА від 03.06.2004 року № 114/026-2871, на підставі яких відповідач відмовив у реєстрації позивача за місцем її проживання, не є нормативно-правовими актами, 2) сфера реєстрації місця проживання особи та її (сфери) регулювання зокрема в частині встановлення відповідних заборон в силу норм Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не належить до компетенції вказаної адміністрації, а тому в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України відповідач не зобов'язаний керуватися ними.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).
Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві щодо відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Кротюк