ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 квітня 2012 року № 2а-2946/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві
про визнання протиправною та скасування постанови від 08.11.2011р. №002981/пром
Позивач -фізична особа -підприємець ОСОБА_1 -звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві №002985/пром від 08.11.2011 про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок розгляду питання про накладення штрафу, оскільки відповідачем не дуло проведено повторної перевірки щодо виконання вимог припису до Акту перевірки, атому у відповідача відсутні будь-які належні докази виконання (невиконання) вимог припису і продовження реалізації позивачем товару. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не надано позивачу примірник постанови №002985/пром від 08.11.2011 про накладення штрафу. Також, позивач зазначив, що питання про накладення штрафу розглянуто без участі позивача.
Відповідач - Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві -заперечень по суті позовних вимог суду не надав яку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.
26.03.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою відповідача. Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не прибув хоча й був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ .
Статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів»№1023-ХІІта Положенням Про Управлінням у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 23.06.2009 №229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2009 за №636/16652вихначені повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та органу виконавчої влади Автономної республіки Крим у сфері захисту прав споживачів , зокрема визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної республіки Крим -орган виконавчої влади Автономної республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфері торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, додержання правил торгівлі та надання послуг, безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торгівельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Відповідно до п. 1.3 розділу 1 Наказу №311 «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг»перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
На підставі акта, який складно за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, що проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається припис про усунення порушень.
Судом встановлено, що Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві 29.07.2011 проведено планову перевірку дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт №002830 (а.с. 18-28).
Як вбачається з акту перевірки відповідачем в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог р. 1 п. 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 №104 та ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»№1023-ХІІ.
Відповідно з п. 6,7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V, на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки відповідачем 29.07.2011 винесено припис про усунення порушень, яким тимчасово припинено відвантаження, реалізацію, продаж товару, надання послуг (виконання робіт), зазначених у п. 1-44 таблиці до Акту перевірки (а.с. 29).
Як вбачається з п. 4 Припису позивача зобов'язано усунути порушення зазначені в акті перевірки та про виконання припису письмово (з відповідальним документальним підтвердженням) доповісти до Управління у захисту прав споживачів у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Терьохина, 8-А протягом 10 днів від дня одержання припису.
Як вбачається з матеріалів справи припис позивачем було отримано особисто 29.07.2011 року.
Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону №877-V розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем припис не оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 12 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 4 припису не надано відповідачу протягом встановленого строку документального підтвердження усунення порушення вимог законодавства, встановлених під час проведення перевірки.
Відповідно до п. 9 ст. 23 Закону №1023-ХІІ разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 26 Закону Відповідач наділений правом накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4.3 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, з контролю акт перевірки знімається після отримання інформації про зарахування суми адміністративних чи фінансових стягнень до бюджету або/та письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень. У разі, якщо суб'єкт господарювання своєчасно не надав письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконав такий припис, керівником органу у справах захисту прав споживачів приймається рішення про проведення повторної перевірки. За результатами повторної перевірки приймаються передбачені законодавством відповідні рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, повторна перевірка Відповідачем в порушення вимог п. 4.3 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, відповідачем повторна перевірка виконання позивачем вимог припису проведена не була.
Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначено «Положенням про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів»затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177.
Відповідно до пунктів 4, 5 Положення про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.
Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший і другий примірники залишаються у Держспоживінспекції або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб'єкту господарської діяльності або видається його представнику під розписку.
Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 02.03.2012 судом зобов'язано відповідача надати суду належним чином завірену копію оскаржуваної постанови та матеріалів, що слугували підставою для її прийняття, проте відповідачем витребувані матеріали надані не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оскільки судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не було проведено повторну перевірку виконання позивачем вимог припису, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про час, дату та місце розгляду питання про накладення штрафу та направлення копії оскаржуваної постанови позивачу, тобто оскаржувану постанови прийнято в порушення вимог пунктів 5 4 Положення про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, рішення про накладення штрафів та п4.3 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, суд дійшов висновку, щодо доцільності задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірності оскаржуваної постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Визнати не законною та скасувати постанову Управління по захисту прав споживачів у м. Києві від 08.11.2011 №002985/пром.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда