ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 квітня 2012 року № 2а-3489/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Полігрантрейд"
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби, Державного реєстратора Крюкової І.М. Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Приватне підприємство «Полігрантрейд»(далі по тексту-позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту-відповідач 1), державного реєстратора Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Крюкової І.М. (далі по тексту-відповідач 2) про визнання незаконним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ №81/29-306 від 13.02.2012, зобов'язання вчинити дії.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення є незаконним і підлягає скасуванню, у зв'язку з недодержанням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»при внесенні державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу без надходження відповідного повідомлення про вручення позивачу рекомендованого листа.
Відповідач-1 проти позову заперечив з тих підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що оскаржуване рішення у повній мірі відповідає нормам чинного законодавства та прийняте у межах, спосіб та на підставі, передбаченому законом.
Відповідач-заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що повідомлення про необхідність підтвердження Позивачем реєстраційних відомостей, яке було надіслано позивачем поштовим повідомленням з повідомленням про вручення, повернулось у зв'язку з закінченням терміну зберігання, тобто позивачем у встановлений строк відомості про юридичну особу не підтверджено.
Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.
02.04.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою відповідача-2. Представники позивача та відповідача-1 проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що відповідач-2 в судове засідання не прибув хоча й був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,
14.02.2012 Головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту-комісія) прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за №81/29-306, згідно якого позивачем не підтверджено відомості про юридичну особу.
Вимогами ч.1ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи.
Відповідно до п.11 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Позивач як на підставу для скасування оскаржуваного рішення надав суду копію реєстраційної картки від 07.07.2011 про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за формою №6-підтвердження (а.с.10).
Пунктом 5 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що документи, подані для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, приймаються згідно з описом, копія якого видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) в день надходження документів з відміткою про дату їх надходження.
Як вбачається із матеріалів справи, формування опису документів, поданих позивачем для проведення реєстраційної дії було проведено державним реєстратором 07.07.2011.
Як вбачається із рішення №81/29-306 від 14.02.2012 (а.с. 8-9) підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стало здійснення запису в Єдиному державному реєстрі про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Частиною 2 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності поданні державному реєстратору реєстраційної картки.
Згідно повідомлення форми №18-ОПП Державної податкової інспекція у Оболонському районі м. Києва №8513/9/29-105/525 від 14.12.2011 (а.с. 24), Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва при здійсненні заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження приватного підприємства «Полігрантрейд»не встановлено фактичне місцезнаходження юридичної особи.
Державним реєстратором 22.12.2011 (а.с. 25) було направлено позивачу поштовим повідомленням з повідомленням про вручення, повідомлення щодо необхідності подання реєстраційної картки в строк до 22.01.2012.
Як вбачається з матеріалів справи, вказане поштове відправлення повернуто державному виконавцю з причиною повернення -за закінченням терміну зберігання (а.с. 27).
У відповідності до абз.2 ч.14 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державним реєстратором було внесено до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до підпункту «ж»пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі якщо в ЄДР наявний запис про: відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання); відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Аналогічна норма міститься в листі Державної податкової служби України №1918/7/15-3317 від 30.09.2011 «Про методичні рекомендації щодо проведення процедури анулювання реєстрації особи як платника ПДВ».
Оскільки, позивачем у встановлений строк підтвердження про місцезнаходження юридичної особи, що підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що державний реєстратор при внесенні до Єдиного державного реєстру запису про відсутність позивача за його місцезнаходженням, діяв відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», отже відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі підпункту «ж»пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність прийнятого ним рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги приватного підприємства «Полігранттрейд» задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні адміністративного позову приватному товариству «Полігрантрейд»відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда