ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 квітня 2012 року 10:19 № 2а-17282/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідачівУправління у справах захисту прав споживачів у м.Києві (далі - відповідач),
про Інспекція з питань у справах захисту прав споживачів у м.Києві (далі - відповідач 1) скасування постанови про накладення стягнень від 20 вересня 2011року №002643/пром
Позивач звернувся до суду з позовом до управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві від 20 вересня 2011 року № 002643.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що висновок відповідача про вчинене позивачем правопорушення не відповідає дійсності; відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, оскільки останнє прийняте за результатами розгляду справи про правопорушення за відсутності уповноваженої особи позивача; відповідачем неправильно визначено розмір штрафу, який міг бути накладений на позивача.
До суду позивач звернувся з даним позовом 17 листопада 2011 року. За висновком суду ним дотримано місячний строк звернення, оскільки, як вбачається з довідки поштового відділення № 17, рекомендований лист відповідача за № 0222504921363, що містив оскаржувану постанову, вручений позивачу 09 листопада 2011 року
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача щодо позову заперечив з огляду на необґрунтованість, просив відмовити в його задоволенні.
До участі у справі залучено відповідачем інспекцію з питань у справах захисту прав споживачів у м.Києві, яка свого представника в судове засідання не направила, хоча належним чином повідомлена про день, час та місце судового розгляду справи. При цьому позовні вимоги до цього відповідача відсутні.
У судовому засіданні 19 квітня 2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази, що містяться у справі, суд
Законом України «Про захист прав споживачів»(далі -Закон) врегульовані відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлені права споживачів, а також визначений механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідач є територіальним органом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики - спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Статтею 26 Закону та Положенням про Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 23 червня 2009 року № 229, визначені повноваження відповідача, серед яких, поміж, здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у зв'язку з цим він має давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (далі -Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 жовтня 2006 року № 311, акт складається у разі виявлення порушень.
Згідно з пунктом 3.2. Порядку при описі виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення має бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства.
Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускаються.
Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.
16 червня 2011 року уповноважені особи відповідача на підставі визначених законом повноважень та згідно з направленням на перевірку від 14 червня 2011 року № 0003244/00110 провели планову перевірку дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів під час реалізації непродовольчих товарів у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 16 червня 2011 року № 002244, в якому зафіксовано факт реалізації непродовольчих товарів - музичних інструментів, зазначених в пунктах 1-3 таблиці до акта перевірки, без необхідної, доступної та своєчасної інформації про дату виготовлення товару, інформація не доводилася на маркувальних ярликах, етикетці, у супровідній документації чи іншим доступним способом у доступній наочній формі, що є порушенням вимог розділу 1 пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104 та статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Акт перевірки підписаний ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.
Суд погоджується з доводами відповідача стосовно факту вчиненого позивачем порушення, що обґрунтовується таким.
Частиною 1 статті 15 Закону визначено право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). В цій же нормі міститься перелік даних, які повинна містити інформація про продукцію, поміж яких, дата виготовлення продукції.
Згідно з пунктом 2 статті 15 названого Закону інформація, передбачена частиною 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Аналогічним чином обов'язок суб'єкта господарювання про надання споживачам необхідної, достовірної та своєчасної інформації про товари визначено пунктом 16 розділу 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104. Так, інформацію має бути надано в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка, поміж іншого, має містити дату виготовлення товару.
Зважаючи на викладене, суд не бере до уваги твердження позивача, що зважаючи на специфіку реалізованого ним товару -музичні інструменти та об'єм інформації, який не може бути всеціло викладений лише на ціннику, вся повна необхідна інформація про товар надавалась покупцям шляхом консультацій продавців та була у вільному доступі до супровідної документації на товар, а саме:
- в сертифікаті походження товару від виробника на товарну одиницю «Пюпітр», код BP1EXN, в якому зазначена дата його виготовлення 28 січня 2011 року, та в інформаційному листі до цього сертифіката, а також на упаковці товару «Пюпітр»за кодом BP1EXN, на якій зазначена дата його виготовлення 28 листопада 2011 року (товар продається в упаковці).
- в сертифікаті походження товару від виробника на товарну одиницю «Стійка», код BS-690 та на товарну одиницю «Стійка»код CS-610, з зазначенням дати виготовлення 07 жовтня 2010 року, в інформаційному листі до цього сертифіката походження, а також на упаковці цих товарів із зазначенням дати їх виготовлення 07 жовтня 2010 року (товар продається в упаковці).
Наведене обґрунтовується тим, що зазначені сертифікати походження товару, які є супровідною документацією до товарів, зазначених в акті перевірки викладені не українською або іншою прийнятною для споживачів мовою, а, відтак, не відповідають вимогам абзацу 6 частини 1 статті 15 Закону та пункту 16 розділу 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №104», відповідно до яких інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
Відповідно до статті 17 Закону УРСР «Про мови в Українській РСР»в Українській РСР у всіх сферах обслуговування громадян вживається українська або інша мова, прийнятна для сторін.
Щодо інформаційних листів, зміст яких викладений українською мовою, то законодавством не передбачено доведення споживачеві інформації про дату виготовлення товару шляхом її викладення в інформаційному листі.
Крім того, законодавством не передбачено можливість надання інформації про дату виготовлення товару шляхом надання усних консультацій продавців.
Згідно з частиною 7 статті 23 Закону у разі відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію на суб'єкта господарювання накладається штраф у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку з вчиненням позивачем вказаного правопорушення постановою управління у справах захисту прав споживачів від 20 вересня 2011 року № 002643/пром. на нього накладено штраф у розмірі 17 774,00 грн.
Суд не погоджується з позивачем, що всупереч статті 61 Конституції України його двічі притягнуто до відповідальності за одне й те ж порушення, а саме шляхом прийняття стосовно ФОП ОСОБА_1 оскаржуваної постанови та шляхом прийняття стосовно ОСОБА_1 постанови від 29 червня 2011 року № 001976/про.
Згідно з оскаржуваною постановою на суб'єкта господарської діяльності -ФОП ОСОБА_1 накладено стягнення, передбачене статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», що є адміністративно-господарською санкцією та не належить до видів адміністративної відповідальності, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).
Постановою від 29 червня 2011 року № 001976/про притягнуто до адміністративної відповідальності фізичну особу ОСОБА_1 шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 170 грн. згідно з частиною 1 статті 155 КУпАП, що є одним із видів адміністративної відповідальності.
Викладене свідчить про притягнення різних осіб - суб'єкта господарювання та фізичної особи до різних видів відповідальності, встановлених різними законодавчими актами.
У відповідності до вимог частини 7 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»штраф за вчинене позивачем правопорушенням повинен обраховуватись у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказана правова норма не підлягає застосуванню до позивача в частині обрахування штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян як суб'єкта господарської діяльності, що не веде обов'язковий облік доходів і витрат, що пояснюється наступним.
У судовому засіданні учасники судового процесу не заперечували, що відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»позивач є платником єдиного податку та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Статтею 4 названого Указу Президента України визначено, що форма книги обліку доходів та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, встановлюються ДПА України.
Відповідно до пункту 8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року № 599, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової адміністрації України від 09 червня 1993 року № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход». Отже, суб'єкт господарювання, який є платником єдиного податку, зобов'язаний здійснювати облік доходів та витрат.
Разом з тим суд вважає, що відповідач неправильно обрахував розмір штрафу, накладений на позивача -17 774 грн.
На вимогу суду відповідачем не надано розрахунок штрафу. Його представник у судовому засіданні не зміг пояснити з якої вартості товару виходив відповідач під час розрахунку штрафу.
З додатку до акту перевірки вбачається, що позивачем реалізовувались: 2 одиниці товару «Пюпітр»за ціною 265 грн. за одиницю, одна «Стійка для хай-хета HS-690»за ціною 360 грн. за одиницю та одна «Стійка PEACE CS»за ціною 398 грн. за одиницю.
Згідно з видатковою накладною від 30 березня 2011 року № РН-0000220 позивачем придбано 2 шт. «Пюпітрів», вартість яких без ПДВ складає 370 грн., згідно з видатковою накладною від 15 квітня 2011 року № РН-00000003 позивачем придбано одну «Стійку для хай-хета HS-690»вартістю 270 грн. без ПДВ та одну «Стійку PEACE CS»вартістю 300 грн.
Таким чином, вартість вищевказаного товару, одержаного позивачем для реалізації становить 940 грн., тому 30 відсотків від цієї суми не може складати 17 774 грн.
Неправильно визначений відповідачем розмір штрафу, накладений на позивача оскаржуваною постановою, зумовлює необхідність визнання цієї постанови протиправною та її скасування.
Крім того, відповідачем не спростовано доводи позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови, зокрема, стосовно неповідомлення його про час розгляду питання про накладення штрафу.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177, питання про накладення штрафу повинне було розглядатися відповідачем за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце, і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві від 20 вересня 2011 року № 002634/пром.
Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Суддя О.О. Власенкова