Справа № 1321/1-269/11/12 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.
Провадження № 11/1390/447/12 Доповідач: Березюк О. Г.
11 травня 2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Березюка О.Г.,
суддів -Пайонкевича Т.Т., Романюка М.Ф.
з участю прокурора -Шахрайчук Н.І.,
захисника -ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляцією законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_6 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2012 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2,
цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, учня третього курсу Белзького професійного ліцею, неодруженого, призовника, раніше не судимого,
засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.104 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишено без змін -підписку про невиїзд.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, учня 9 класу Куличківської ЗШ І-ІІІ ступенів, неодруженого, допризовника, раніше не судимого,
засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.104 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишено без змін -підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 по п'ятсот тридцять дев'ять грн. 97 коп. заподіяної матеріальної шкоди.
Відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 по сто п'ятдесят грн. витрат на правову допомогу.
Вирішено питання про речові докази у справі.
Вироком суду неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнанні винні та засуджені за те, що неповнолітній ОСОБА_4 26.07.2011 року о 15 год. 00 хв., за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2, проникли на обгороджену територію фермерського господарства «Куличків», що належить фермеру ОСОБА_5 та розташоване АДРЕСА_1, де з-під припіщення стайні таємно викрали три металевих корита, вартість 189,31 грн. кожен, на суму 567,93 грн.
Після цього, 26.07.2011 року біля 15 години, неповнолітній ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, там же, через вікно проникли в приміщення стайні, звідки таємно викрали 5 металевих конструкцій стелажів, вартістю 102,40 грн. кожен, на суму 512 грн., чим завдали ф/г «Куличків»матеріальної шкоди на загальну суму 1079,93 грн.
На вказаний вирок законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_6 подала апеляцію з доповненнями до неї, в якій просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
На підтримку своїх апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що не визначена правильність визначення вартості викраденого майна, не встановлена підставність визнання ФГ «Куличків»цивільним позивачем, оскільки вважає, що фермерське господарство «Куличків»не є власником викрадених предметів, а також по справі залишились не допитані свідки заявлені у клопотаннях сторони захисту підсудного ОСОБА_2
Крім цього, законний представник ОСОБА_6 вважає неправомірним рішення про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 539,97 грн., оскільки така не була заподіяна і всі викрадені металеві предмети повернуті на фермерське господарство.
Крім цього вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази про балансову вартість викраденого майна, яка істотно може впливати на кваліфікацію дій підсудних, а тому вказує на необхідність проведення у справі судової товарознавчої експертизи з метою визначення його вартості.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляції, думку законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 в підтримку поданої апеляції, думку прокурора, який заперечив апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, зокрема, показами свідка ОСОБА_7 (а.с.96-97, 152-153), протоколами огляду місця події від 28.07.2011 року (а.с.15-17, а.с.25-26), явкою з повинною неповнолітнього ОСОБА_2 від 28.07.2011 року (а.с.30), явкою з повинною неповнолітнього ОСОБА_4 від 28.07.2011 року (а.с.32), протоколом відтворення обставин та обстановки події з участю ОСОБА_4 від 07.09.2011 року (а.с.93-95).
На думку колегії суддів, не заслуговують на увагу доводи апеляції в частині того, що ні органом досудового слідства, ні судом в ході судового слідства не встановлено власників викраденого майна неповнолітніми засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, оскільки як встановлено матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом першої інстанції, приміщення, з якого були викрадені три металевих, бувших у вживанні корита, виготовлених кустарним способом та п'ять металевих конструкцій, на праві користування належить ФГ «Куличків», яке відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 591485 від 07.03.2006 року знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.44), і в користуванні якого знаходиться нерухоме майно: відгодівельник з допоміжними приміщеннями площею 1898,2 кв. м.; відгодівельник з молокоблоком -1840,4 кв. м.; відгодівельник з допоміжними приміщеннями -1139,9 кв. м.; корівник з допоміжними приміщеннями -1752,7 кв. м., яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі рішення Великомостівської міської ради №21 від 12.01.2006 року (а.с.42).
Крім цього, колегія суддів вважає, що дії неповнолітніх засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, і така кваліфікація підтверджена судом під час проведення судового слідства у кримінальній справі, а тому посилання апелянта на те, що у справі необхідно провести судову-товарознавчу експертизу для оцінки вартості викраденого майна і така оцінка може істотно вплинути на кваліфікацію дій засуджених, є безпідставними, оскільки кваліфікація за ч.3 ст.185 КК України здійснена за ознакою проникнення у житло, інше приміщення чи сховище.
Однак, частково задовольняючи цивільний позов представника цивільного позивача ФГ «Куличків»ОСОБА_5 про стягнення з неповнолітніх засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 539,97 грн., заподіяної матеріальної шкоди з кожного, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, допустив помилку.
Так, відповідно до розписки, відібраної 07.09.2011 року від ОСОБА_5 -представника цивільного позивача ФГ «Куличків»(а.с.92), остання отримала на зберігання троє металевих корит та п'ять металевих конструкцій стелажів, які були викрадені з ФГ «Куличків»і які зобов'язалась зберігати як речові докази.
Вироком суду зазначені речові докази, які були викрадені неповнолітніми засудженими з приміщення ФГ «Куличків», залишені у користуванні фермерського господарства «Куличків».
Отже, враховуючи, що викрадені речі не були втрачені, знищені чи пошкоджені, повернуті у законне користування ФГ «Куличків», тобто матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок Сокальського районного суду Львівської області від 14.02.2012 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2, оскільки не вбачає підстав для задоволення заявленого цивільного позову у кримінальній справі в частині стягнення з неповнолітніх засуджених заподіяної матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5
На підставі наведеного та керуючись ст. 366, 377, 379 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_6 задоволити частково.
Вирок Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2012 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 змінити.
Скасувати в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 539 (п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 97 коп. матеріальної шкоди.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді: