Справа № 2-2269/11
29 березня 2012 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого Тімченко О.В.
при секретарі Петришак Н.І.
з участю: пр-ка позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_2 та Сихівського ВДВС Львівського МУЮ про звільнення заставного майна з-під арешту, -
позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, який накладений ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 22.07.2011 р., і перебуває в іпотеці АТ «УкрСиббанк»на належне ОСОБА_2 В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.08.2006 р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11026496000 та з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним договором було укладено договір іпотеки від 09.08.2006 р. Відомості щодо предмету іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 були внесені 09.08.2006 р. до Державного реєстру іпотек, а також в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Оскільки ОСОБА_2 не повернув ні борг, ні нараховані проценти, то 22.12.2009 р. було вчинено виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог АТ «УкрСиббанк»про надання споживчого кредиту №11026496000 від 09.08.2006 р. У зв'язку з виконанням виконавчого напису стало відомо про те, що ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 22.07.2011 р. накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме квартиру АДРЕСА_1. Таким чином, накладення арешту на майно згідно ухвали суду від 22.07.2011 р. позбавляє право реалізувати право на стягнення боргу за рахунок заставленого майна, яке виникло раніше у зв'язку з укладенням вищезазначеного договору іпотеки та внесенням відомостей у відповідні реєстри.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви. На запитання суду ствердила, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову позивач не звертався та не змогла пояснити, яким чином відповідачі порушили права позивача.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні 23.02.2012 р. у вирішенні позову покликався на розсуд суду; у наступні судові засідання відповідач та його представник не з'являлися, хоча належним чином повідомлялися про розгляд справи, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи жодним чином не підтверджене, у зв'язку з чим суд визнає неявку неповажною, а тому розглядає справу у їх відсутності.
Представник відповідача Сихівського ВДВС ЛМУЮ у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у його відстуності.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_2, згідно з нотаріально посвідченим договором від 29.08.2006 р., передана в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №11026496000, укладеного 09.08.2006 р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору, було звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, згідно з виконавчим написом нотаріуса від 22.12.2009 р.
Однак, ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 22.07.2011 р. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 при розгляді справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, однак такий захист може бути реалізоване тільки певним способом, в даному випадку, він визначений законом.
Відповідно до ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів. Тобто, дане положення закону передбачає право осіб, які не є учасниками процесу, звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову. У п.10 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відтак, способом захисту свого порушеного права є звернення позивача до суду у справі, в якій накладено заходи забезпечення позову, із заявою про їх скасування (представник позивача ствердила, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову не зверталися), а тому подання окремого позову про зняття арешту з квартири не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Також, у позові сам же позивач покликається на ст.154 ЦПК України, яка передбачає порядок скасування заходів забезпечення позову за заявою особи в справі, в якій такі заходи вжито.
Крім того, відповідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, з аналізу норм ЦПК України вбачається, що позивачем є особа, права якої порушено чи оспорюється, а відповідно відповідачем -особа, яка порушила його права. Відтак, якщо позивач помилиться і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не повинна відповідати за позовом з інших причин, суд у позові відмовить.
В суді представник позивача не змогла пояснити, яким чином відповідачі ОСОБА_2 та Сихівський ВДВС ЛМУЮ при винесенні 22.07.2011 р. ухвали Сихівським районним судом м.Львова про забезпечення позову порушили його права.
Не є також і підставою для звернення з даним позовом і постанова Пленуму ВСУ №6 від 27.08.1976 р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», оскільки така передбачає можливість звернення до суду з позовом про виключення майна з опису вразі оспорення права власності на таке майно, що в даному випадку відсутнє.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зняття арешту з квартири не підлягають до задоволення та в задоволенні таких слід відмовити.
Згідно із ст.88 ЦПК України позивачеві не підлягають до присудження понесені ним судові витрати при подачі позову до суду у разі відмови судом у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст.ст.16, 154 ЦК України, постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.08.1976 р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»та керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 215, 218, 224 ЦПК України, с у д, -
відмовити в позові ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_2 та Сихівського ВДВС Львівського МУЮ про звільнення заставного майна з-під арешту.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, у відсутності яких таке було прийняте, - в той же строк з часу отримання його копії.
Головуючий
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.