Справа № 1- 447 \2012 р.
04 травня 2012 року Солом"янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - А.М. ПЕДЕНКО
при секретарі - Н. В. Музички
за участю прокурора - М.В. Білошицького
захисника - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
представника неповнолітнього
підсудного- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця Сумської області, Буринського району, село
Черепівка , українця , громадянина України , освіта
неповна середня, не одруженого , студента Київського
регіонального вищого професійного училища , проживає
та зареєстрований в АДРЕСА_1 ,
судимий :
- 28.09.2011 р. Святошинським районним судом м. Києва
за ст. 15 ч.3, 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення
волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від
відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,-
у вчиненні злочину ,передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України ,
Підсудний вчинив злочин при наступних обставинах.
30.08.2011 р. біля 14 г. 55 хв. підсудний ОСОБА_4 проходячи біля приватного будинку АДРЕСА_2 , помітив вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 4505 » ,д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 та вирішив таємно викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_4 в цей же день біля 15 г. підійшов до автомобіля та впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає , таємно викрав акумуляторну батарею «WESTA», потужністю 90 А і вартістю 1000 гривень , знявши її з кріплення рами автомобіля , комплект проводів електрообладнання автомобіля , які були установлені на рамі автомобіля , обрізавши їх і вартістю 1000 гривень.
Після цього з місця вчинення злочину підсудний ОСОБА_4 з викраденим майном зник , спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2000 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 не визнав себе винним. Пояснив суду ,що дійсно 30.08.2011 р. біля 14 г. він проходив по АДРЕСА_2 ,в кущах помітив акумулятор та виріщив , що його хтось викинув. Тоді він забрав собі його з тим ,щоб здати в металобрухт .
Також при ньому був пакет з проводів з металу , який він також раніше знайшов.
Через деякий час на вулиці його затримав ОСОБА_5 , який звинуватив його в тому, що він вкрав акумулятор з його автомобіля та передав працівникам міліції.
Між тим , підсудний стверджував ,що він не вчиняв ніяких дій по заволодінню майном потерпілого , а просто його знайшов.
Однак не дивлячись на таку позицію підсудного , суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами.
Потерпілий ОСОБА_5 в суді пояснив , що він має у власності вантажний автомобіль «ЗИЛ» ,який він залишає біля свого будинку АДРЕСА_2 .
Вранці 30.08.2011 р. він підходив до автомобіля ,взяв деякі речі та зачинив його. При цьому автомобіль був в справному стані.
Біля 14 г.30 хв. йому зателефонував його сусід ОСОБА_6 та повідомив про те ,що бачив біля автомобіля хлопця , при чому той щось забирав з автомобіля .
Він приїхав додому та оглянувши автомобіль виявив , що відсутній акумулятор та перерізана проводка з мідних проводів та алюмінію.
Він звернувся до ОСОБА_6 і вони разом на його автомобілі стали їздити по селищу і звернули увагу на двох хлопців ,один з яких виявився ОСОБА_4
В руках одного з них знаходився пакет з опаленими проводами , а ОСОБА_4 . потім віддав і акумулятор. Побачивши їх , хлопці намагались втекти ,але вони їх наздогнали та викликали працівників міліції.
При цьому він звернув увагу на те ,що ОСОБА_4 був забруднений мазутом .
Від цивільного позову потерпілий в суді відмовився.
Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві пояснив ,що проживає в АДРЕСА_2 .
Його сусідом є потерпілий по справі ОСОБА_5 , який має у власності самоскид і який періодично залишає АДРЕСА_2.
З його будинку він має можливість бачити цей автомобіль і 30.08.2011 року він звернув увагу на те ,що біля автомобіля знаходиться молодий хлопець ,як він згодом дізнався це був ОСОБА_4 .Він звернув увагу на те ,що руки і тіло хлопця забруднені і це у нього визвало підозри про те, що він міг викрасти щось із автомобіля .
Він зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про побачене.
В цей час ОСОБА_4 став уходити через кущі і при цьому в руках у нього був об»ємний предмет.
Він підійшов до автомобіля та побачив ,що на ньому відсутня електропроводка під рамою та відсутній акумулятор.
Коли приїхав ОСОБА_5 ,вирішили разом проїхати по вулицям ,щоб пошукати викрадача майна. Під час проїзду по дорозі вони побачили двох хлопців , одним з яких був ОСОБА_4
Побачивши їх ,хлопці намагались втекти , але вони їх наздогнали . При них був пакет з опаленою проводкою та ОСОБА_4 також показав їм акумулятор, який він викинув у траву.
Вони викликали працівників міліції та які затримали ОСОБА_4 та вилучили викрадені речі.(а.с. 41).
Свідок ОСОБА_5 . в суді пояснив ,що 30.08.2011 р. зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4 на АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 тримав в руках пакет , в якому знаходились проводи. Звідки він взяв їх , йому невідомо .
Коли вони йшли по дорозі , то побачили машину ,яка зупинилась і з неї вийшли два чоловіки , схопили її та стали звинувачувати у крадіжці акумулятора та проводів.
Потім ОСОБА_4 віддав цим людям акумулятор ,який лежав неподалік у траві.
Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила ,що 30.08.2011 р. знаходилась на роботі як оперуповноважений відділу служби по справам неповнолітніх Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Співробітниками міліції були доставлені двоє неповнолітніх ,які підозрювались у вчиненні крадіжки. Один з них ОСОБА_4 визнавав ,що він намагався здати в металобрухт акумулятор від автомобіля «Зил» , який знаходився на АДРЕСА_2 .
Відповідно до протоколу огляду місця події від 20.08.2011 р. була оглянута земельна ділянка ,що знаходиться в 20 метрах від будинку АДРЕСА_2 і на якому знаходиться автомобіль марки «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_1,
Виявлено під рамою автомобіля перерізані проводи . Також був оглянутий пакет з проводами та акумулятор .(а.с. 16-21).
Аналіз наведених вище доказів, приводить суд до висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій, що виразились в таємному викраденні чужого майна ( крадіжка).
Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 185 ч.1 КК України.
Невизнання підсудним своєї вини суд розцінює як намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене.
Суд вважає ,що його версія знаходження у нього викрадених речей потерпілого спростована доказами ,які досліджені в судовому засіданні.
Призначаючи підсудному покарання ,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого- відповідно до ст. 12 КК України злочин віднесений до середньої тяжкості , його особу і вважає,що він заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.
Однак враховуючи пом»якшуючі покарання обставини - те,що злочин вчинений підсудним в неповнолітньому віці , він є сиротою , навчається і суд вважає можливим підставі ст. 75 КК України та з врахуванням вимог ст. 104 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням -іспитовим строком на певний термін , оскільки вважає що він може бути виправлений без ізоляції від суспільства .
Крім цього , в суді встановлено , що вироком Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 був засуджений 28.09.2011 р. за ст. 15 ч.3, 289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі , на підставі ст. 75 ,104 КК України був звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 2 роки.
Оскільки злочин ,за який ОСОБА_4 засуджується був ним вчинений до постановлення вироку від 28.09.2011 р., то суд на підставі ст. 70 ч. 4 КК України вважає необхідним остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Обтяжуючих покарання обставин для підсудного судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 323 , 324 КПК України ,суд-
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 185 ч.1 КК України і призначити йому покарання виді - 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч. 4 КК України остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів у виді 5 років позбавлення волі ,поглинувши менш суворе покарання більш суворим ,призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.2011 року .
На підставі ст. 75,104 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням-іспитовим строком на 2 роки .
Згідно ст. 76 КК України зобов»язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без відома органів кримінально- виконавчої інспекції , повідомляти ці органи про зміну місця проживання та навчання ,періодично з»являтись на реєстрацію.
Міру запобіжного заходу залишити без змін у виді підписки про невиїзд.
Речові докази - залишити у потерпілого в користуванні. (а.с. 22).
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.