33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 травня 2012 року Справа № 15/2390
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Василишин А.Р.
судді Юрчук М.І. ,
судді Філіпова Т.Л.
при секретарі Довгалюк О.П.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1 (довіреність бн від 28.12.11р.)
третя особа: не з'явився
ДВС України: Черпак М.Л. (старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень у Рівненській області - Посвідчення РН № 235)
розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12 березня 2012 року р. у справі № 15/2390 (суддя Муха М.Є.)
за позовом Приватне підприємство "Фірма Регалія" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Алантан-Індастрі"
до Відкрите акціонерне товариство "Модуль"
про стягнення 25 012 086 грн. 89 коп.
10 січня 2012 року в господарський суд Хмельницької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Модуль»(надалі - Боржник) на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (надалі -Орган виконання), який Боржник просить суд скасувати постанову державного виконавця органу виконання від 15 грудня 2011 року про стягнення з Боржника виконавчого збору в розмірі 2 503 782 грн. 28 коп. за виконавчим провадженням № 24308814.
Ухвалою міського господарського суду від 15 березня 2012 року дану скаргу Боржника задоволено та скасовано оспорювань постанову Органу виконання.
Органом виконання оскаржено дану ухвалу в апеляційному порядку, з підстав, вказаних в апеляційній скарзі.
Під час розгляду апеляційної скарги Боржник звернувся із заявою щодо заміни Відкритого акціонерного товариства «Модуль»процесуальним правонаступником-Публічним акціонерним товариством «Модуль»(надалі - Боржник).
Ухвалою суду від 3 травня 2012 року Відкрите акціонерне товариство «Модуль»замінено його процесуальним правонаступником -Боржником.
Для подання даного доказу Боржником в судовому засіданні від 18 квітня 2012 року подано заяву про продовження строку розгляду апеляційної скарги (а. с. 105). Ухвалою суду від 18 квітня 2012 року (а. с. 107) суд продовжив даний строк до 3 травня 2012 року. Крім того, ухвалою від 18 квітня 2012 року (а. с. 108-109) розгляд справи було відкладено до 3 травня 2012 року.
В судовому засіданні представник Органу виконання підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі.
Представник Боржника в судовому засіданні заперечив проти доводів висвітлених в апеляційній скарзі, та просив ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання 3 травня 2012 року представники приватного підприємства «Фірма Регалія»(надалі - Стягувач) та приватне підприємство «Атлант - Індастрі»(надалі -Третя особа) не з'явились.
Про дату, час та місце розгляду справи Стягував та Третя особа були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Враховуючи вищеописане, а також з урахуванням закінчення строку перегляду в апеляційному порядку апеляційних скарг на ухвали місцевих господарських судів, (з урахуванням його продовження) колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Стягувача та Третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника Боржника та Органу виконання, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України: скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 24 вересня 2010 року задоволено позов Позивача та стягнуто з Відповідача 25 012 086 грн. 89 коп..
7 лютого 2011 року Державним виконавцем Органу виконання винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Хмельницької області № 15/2390 від 14 грудня 2010 року. Пунктом 2 даної постанови боржнику надано сім днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення суду.
Згідно частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»: державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
У відповідності до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»: державний виконавець у три - денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; в постанові державний виконавець встановлю строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішення про примусове виселення -п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»: копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилає стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Як вбачається з витягу із Журналу реєстрації вихідної документації постанова направлена Боржнику 10 лютого 2011 року.
Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент винесення та направлення постанови про відкриття виконавчого провадження (7 та 10 лютого 2011 року): копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі -документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
З даного вбачається, що на момент винесення і направлення даної постанови Закон України «Про виконавче провадження»передбачав надсилання таких постанов простою кореспонденцією.
При цьому Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що поданий Органом виконання витяг є належним і допустимим доказом відправленням даної постанови в розумінні діючої на той час редакції Закону.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 6 травня 2011 року по даній справі було затверджено укладену між Боржником та Стягувачем мирову угоду у процесі виконання рішення суду від 24 вересня 2010 року.
Дослідивши умови даної ухвали судом виявлено, що в пункті 7 затвердженої даною ухвалою мирової угоди Боржник та Стягувач встановили, що після набрання чинності цією мировою угодою виконавче провадження ВП № 24308814 підлягає закінченню.
Пунктом 8 даної мирової угоди, що затверджена судом, Боржник та Стягував визначили наступне: Боржник та Стягувач домовилися, що будь -які витрати, пов'язані з виконавчим провадженням, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом цієї мирової угоди, покладається на Боржника.
З вищевказаних умов мирової угоди (затвердженої судом) чітко вбачається, що на момент її складення Боржнику було достеменно відомо про те, що наказ по даній справі знаходиться на примусовому виконанні в органі виконання. Крім того з цих умов вбачається, що знаючи про це Боржник передбачав у майбутньому можливість виникнення за цим виконавчим провадженням витрат (в тому числі й щодо стягнення виконавчого збору).
При цьому Рівненський апеляційний господарський суд констатує той факт, що Боржник не звертався до органу виконання щодо відкладення проведення виконавчих дій в зв'язку з невчасним отриманням чи з неотриманням постанови про відкриття виконавчого провадження, чи з проханням продовжити строк добровільного виконання у зв'язку з цим.
Все вищевказане на переконання колегії суду свідчить про обізнаність боржника з ходом примусового виконання та опосередковано свідчить про отримання Боржником від Органу виконання постанови про відкриття виконавчого провадження.
15 грудня 2011 року державним виконавцем Органу виконання винесено постанову про стягнення з Боржника виконавчого збору (а .с. 5) у розмірі 2 503 782 грн. 28 коп..
16 грудня 2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 15/2390 від 14 грудня 2010 року.
Суд зауважує, що в момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору діяла інша редакція Закон України «Про виконавче провадження».
Так, згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом; у разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника -фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника -юридичної особи; у зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача; постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Суд зауважує, що заява про закінчення виконавчого провадження надійшла від Боржника лише 24 листопада 2011 року (тобто, більше ніж через півроку після затвердження судом мирової угоди). При цьому з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і до моменту подачі даної заяви Боржником не вчинялись дії щодо добровільного виконання рішення суду та не вчинено жодних дій щодо дострокового погашення заборгованості за затвердженою мировою угодою (не виконання пункту 4 затвердженої судом мирової угоди).
Водночас, в силу дії частини 3 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»: Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явлених до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Зробивши аналіз нової редакції Закону колегія суду приходить до висновку, що законодавець надав можливість виносити Органу виконання таку постанову виключно при першому надходженні виконавчого документа.
Відповідно, в силу дії Закону виконавець був зобов'язаний винести цю постанову до закінчення виконавчого провадження.
Водночас, саме по собі винесення даної постанови реально жодним чином не порушує прав боржника, адже законодавець передбачив, що виконавчий збір стягується лише при наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа (в частині, що не була стягнута при попередньому виконані).
З огляду на вищевказане апеляційний господарський суд констатує той факт, що реальне стягнення даного виконавчого збору можливе лише при невиконанні Боржником умов затвердженої судом мирової угоди (та, відповідно, при скасуванні даної мирової угоди судом, відповідно до пункту 14 цієї є мирової угоди).
Водночас, Рівненський апеляційний господарський суд констатує той факт, що у випадку визнання недійсною оспорюваної постанови Орган виконання при повторному поданні на виконання виконавчого документа по справі № 15/2390, в силу дії Закону не матиме права винести нову постанову про стягнення виконавчого збору. Відповідно, суд констатує той факт, що у випадку настання вищевказаних обставин (скасування постанови про стягнення виконавчого збору) примусове виконання судового рішення по справі № 15/2390 буде проводитися Органом виконання (уповноваженим Державою на виконання таких дій) без стягнення виконавчого збору. Відповідно, за настання таких обставин, Держава України не отримує при примусовому виконанні даного судового рішення 2 503 782 грн. 28 коп. виконавчого збору.
З огляду на усе вищевказане у даній судовій постанові колегія апеляційного господарського суду визнає доводи викладені у скарзі на дії ДВС не правомірними та відхиляє дану скаргу.
Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд скасовує ухвалу міського господарського суду в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у цій ухвалі реальним обставинам справи.
Керуючись статтями 99, 101, 103-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12 березня 2012 року у справі № 15/2390 скасувати.
3. Скаргу Відкритого акціонерного товариства "Модуль" на дії Державної виконавчої служби України відхилити.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
6. Справу № 15/2390 повернути на адресу господарського суду Хмельницької області.
7. Копію постанови направити сторонам по справі.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Філіпова Т.Л.