33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"25" квітня 2012 р. Справа №5019/287/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Бригинець Л.М. ,
судді Щепанська Г.А.
при секретарі Головченко Д.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 15.06.2011 року)
відповідача - не з'явився
скаржника - ОСОБА_2 (довіреність № 13 від 01.03.2012 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 року у справі №5019/287/12
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Дельта банк"
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ"
про звернення стягнення на майно
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Рівненської області №5019/287/12 від 28.02.2012 року (суддя Гудзенко Я.О.) задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову та накладено арешт на цукор у загальній кількості 15 763, 74 тон, що знаходиться на складі за адресою: Рівненська область, Гощанський район, с.Бабин, вул.Заводська, 1, відповідно до договору від 8 серпня 2011 року №100 в кількості 9 567, 814 тон; на складі ТОВ "Клембівський цукровий завод" за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський район, с.Клубівка, вул.Заводська, 1 відповідно до договору від 21 вересня 2011 року №Д-2 в кількості 5 147, 880 тон; на складі ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" за адресою: Хмельницька область, смт.Теофіпіль, вул.Жовтнева, 12 згідно договору від 21 вересня 2011 року №Д-1, в кількості 1 048 050 тон.
Ухвала господарського суду Рівненської області мотивована тим, що позов ПАТ "Дельта Банк" носить майновий характер, та з метою уникнення зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю на момент виконання рішення у справі №5019/287/12 майна, яке має у власності відповідач є необхідність вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Відкрите акціонерне товариство "Теофіпольський цукровий завод" оскаржило її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на 1 048 050 тон цукру, що знаходиться на складі ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" за адресою: Хмельницька область, смт.Теофіпіль, вул.Жовтнева, 12. Апелянт посилається на те, що описаний та арештований цукор-пісок в кількості 7000 тон належить ТОВ "України 2001".
Ухвалою господарського суду Рівненської області №5019/287/12 від 17.04.2012 року виправлено описку, допущену в ухвалі господарського суду Рівненської області №5019/287/12 від 28.02.2012 року щодо кількості цукру, яке розташоване на складі ВАТ "Теофіпольський цукровий завод", та визначено цукор-пісок у кількості 1 048,050 тон.
А тому, апеляційна скарга ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" розглядається лише в частині накладення арешту на майно в кількості 1 048,050 тон цукру, що знаходиться на складі ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" за адресою: Хмельницька область, смт.Теофіпіль, вул.Жовтнева, 12 згідно договору від 21 вересня 2011 року №Д-1.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5019/287/12 від 02.04.2012 року поновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято до провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 року у справі №5019/287/12.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5019/287/12 від 18.04.2012 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд апеляційної скарги для можливості подання відзивів на апеляційну скаргу.
ПАТ "Дельта Банк" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, неодноразово заслухала присутніх представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 року у справі №5019/287/12 без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "АГРО ХХІ" про звернення стягнення на предмет застави, у зв'язку із заборгованістю ТОВ "АГРО ХХІ" у розмірі 396 054 848, 16 грн. за договором кредитної лінії від 23 листопада 2010 року № НКЛ-2005422 (далі - редитний договір), укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "АГРО ХХІ".
Ухвалою господарського суду Рівненської області №5019/287/12 від 27 лютого 2012 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.
ПАТ "Дельта Банк" на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке відповідач передав позивачу за договором застави товарів в переробці №НКЛ-2005422/S-23 від 27 вересня 2011 року (далі - договір застави) укладеного між ПАТ "Дельта Банк" (заставодержатель) та ТОВ "АГРО ХХІ" (заставодавець), а саме:
- цукор у загальній кількості 15 763, 74 тони, що знаходиться на складі за адресою: Рівненська область, Гощанський район, с.Бабин, вул. Заводська, 1, відповідно до договору від 8 серпня 2011 року №100 в кількості 9 567, 814 тон; на складі ТОВ "Клембівський цукровий завод" за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1 відповідно до договору від 21 вересня 2011 року № Д-2 в кількості 5 147, 880 тон; на складі ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" за адресою: Хмельницька область, смт. Теофіпіль, вул. Жовтнева, 12 відповідно до договору від 21 вересня 2011 року №Д-1, в кількості 1 048,050 тон.
Свою заяву позивач обґрунтував тим, що вказане вище майно належить відповідачу на праві власності та є предметом застави згідно договору застави в якості забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Згідно п.1.1 договору застави предметом застави є цукровий буряк в кількості 505 856 тон, який переробляється в цукор в кількості не менше 56 850 тон. За п.1.4.1 договору розмір забезпечених заставою зобов'язань становить 390 000 000 грн.
Позивачем до заяви додано акт від 20 лютого 2012 року перевірки стану заставленого майна, що передано в забезпечення згідно договору застави на підставі кредитного договору. Згідно вказаного акту, перевіркою встановлено, що майно, передане в заставу, на праві власності належить ТОВ "АГРО ХХІ", його фактична кількість становила: цукровий буряк - 439 337, 037 тон, який був перероблений в цукор в кількості 51 039, 34 тон.
Станом на 10 січня 2012 року загальна кількість цукру складала 15 763, 74 тон, що підтверджується доданим до заяви додатковим договором від 10 січня 2012 року №10 до договору застави.
Загальна заставна вартість предмету застави становить 95 896 085 грн., що менше заборгованості відповідача за кредитним договором. Згідно п.4.2 договору застави право застави припиняється виконанням заставодавцем забезпечених заставою зобов'язань за договором кредиту, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Станом на 23 лютого 2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором склала 396 054 848, 16 грн..
Згідно приписів ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідач відмовився підписати акт перевірки стану заставленого майна, за даними звітів, які щоденно надаються сюрвейєрами, загальний фактичний залишок цукру станом на 20 лютого 2012 року склав 13 290, 79 тон. Відтак, незважаючи на заборону ПАТ "Дельта Банк" на відчуження заставного майна, залишки цукру зменшились у порівнянні з 10 січня 2012 року на 2 472, 95 тон.
На підставі викладеного, на думку позивача, є підстави та необхідність вжити заходи до забезпечення позову.
Згідно ст.ст.66, 67 ГПК України господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали.
Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст.67 вказаного Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
ПАТ "Дельта Банк" вважає, що з вини відповідача залишки майна зменшено в його кількості і в позовній заяві, з урахуванням наявності заборгованості відповідача за кредитним договором, просить звернути стягнення на предмет застави - цукор у кількості 15 763, 74 тон.
Доводи позивача про адекватність заходів забезпечення позову позовним вимогам та спроможність даних заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову, підтверджені.
Заявлена вимога про накладення арешту на майно відповідача у розмірі меншому сумі вимог за пред'явленим позовом співвідноситься з позовними вимогами та підтверджується доказами, доданими до заяви.
Крім того, намір відповідача відчужити цукор підтверджується додатковою угодою №10 від 10 січня 2012 року до договору застави та вказаним вище актом перевірки, копії яких наявні в матеріалах справи. Відтак наведене вище може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення місцевого господарського суду.
З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, як засобу запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача (п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16), адже у разі задоволення позову ПАТ "Дельта Банк", відсутність у відповідача майна значною мірою утруднить виконання рішення господарського суду у справі №5019/287/12 або ж взагалі зробить його неможливим.
А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 року у справі №5019/287/12 відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 року у справі №5019/287/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.02.2012 року у справі №5019/287/12 - залишити без задоволення.
2. Справу №5019/287/12 повернути до господарського суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Бригинець Л.М.
Суддя Щепанська Г.А.