Іменем України
03 травня 2012 року Справа № 5002-15/4989-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікорської Н.І.,
суддів Остапової К.А.,
Воронцової Н.В.,
за участю представників сторін:
позивача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дов. № 1709 від 03.10.2011 р
відповідача: комунальне підприємство "Красноперекопський міський ринок" Красноперекопської міської ради -ОСОБА_4, дов. № 1 від 03.01.2012 р
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 22 грудня 2011 року у справі №5002-15/4989-2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Комунального підприємства "Красноперекопський міський ринок" Красноперекопської міської ради (вул. Таврійська, 15, Красноперекопськ, 96000)
про спонукання до внесення змін до договору та укладання додаткової угоди
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до КП "Красноперекопський міський ринок" Красноперекопської міської ради, в якій просить суд, врегулювати спір між сторонами шляхом спонукання відповідача :
- внести зміни в п. 1.3 Договору про закріплення торгових місць № 25,26,75,76 від 1 січня 2010 року, терміном дії до 31 грудня 2012 року, виклавши п. 1.3 у наступній редакції: "Підприємець оплачує щодня за користування торговим місцем плату за послуги Комунального підприємства "Красноперекопський міський ринок" за затвердженою калькуляцією міським ринком із застосуванням коефіцієнтів наповнюваності 0,7 та 0,8538 або передоплатою за коефіцієнтом 1,0 за все 30/31 днів на місяць, 28/29 днів у лютому, (365 днів у році) за вибором підприємця, із збереженням макроекономічних показників затвердженою калькуляцією міським ринком відповідно до чинного законодавства, зі зміною макроекономічних показників, пов'язаних з факторами подорожчання, тарифи на послуги ринку коригуються відповідно до чинного законодавства додатковими угодами, або іншим шляхом за згодою сторін";
- укласти з позивачем Додаткову угоду про внесення змін в істотні умови укладеного Договору від 01 січня 2010 року на умовах добровільності підприємця у виборі застосування коефіцієнтів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що методика нарахування щоденної та щомісячної оплати за послуги ринку, які зазначені п . 1.3 укладеного Договору, є одноособовим та незаконним застосуванням відповідачем у тарифі на послуги коефіцієнтів 0,7 та 0,8538, оскільки ані в договорі, ані в Правилах торгівлі не зазначено про можливість їх застосування, а також застосування вказаних коефіцієнтів не передбачено чинними законами або нормативно-правовими актами.
Позивач вважає, що передбачений відповідачем тариф 1,30 грн. за послуги за 1 кв.м торгівельної площі прийнятий відповідачем по калькуляції з 01.03.2011 року наказом №19а від 25.01.2011 року з порушеннями п. 2 п.п. а, б ст.. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", п. 1.3 Договору від 01.01.2010 року та п. 3 Правил торгівлі на ринках м. Красноперекопська та без погодження тарифу з виконавчим комітетом міської ради.
Крім того, позивач мотивує позовні вимоги тим, що відповідач, який є монополістом на ринку надання торгівельних місць у м. Красноперекопськ, незаконно затвердив калькуляцію, яка є частиною тарифу, що потягло внесення змін до Договору від 01.01.2010 року в п. 1.3, з яким він не погодився, у зв'язку з чим й звернувся з пропозицією до внесення змін до договору. На його пропозицію щодо внесення зміні до договору відповідач погодився з умовою, що із зазначеними змінами будуть згодні усі особи, які торгують на ринку, що є незаконним.
Рішенням господарського суду АРК від 22.12.2011 р. у справі № 5002-15/4289-2011 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів наявність виняткового випадку, передбаченого ч. 4 ст. 652 Цивільного Кодексу України як підстави для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин; не навів підстав за яких можна вважати зазначені ним зміни внесеними до договору; не надав доказів внесення змін до договору у встановленому порядку; не навів норм права, які передбачають такий спосіб захисту прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим вимога позивача вважати зміни внесеними необґрунтована. При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що текст пропозиції позивача про зміну умов договору, яка була надіслана відповідачу, не відповідає прохальній частині позову в даній справі. Відносно вимоги позивача про врегулювання спору між сторонами шляхом спонукання відповідача укласти з позивачем Додаткову угоду про внесення змін в істотні умови укладеного договору від 01.01.2010 року на умовах добровільності підприємця у виборі застосування коефіцієнтів, суд вважає, що звернення з такою вимогою передчасним.
Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим від 22 грудня 2011 року у справі № 5002-15/4289-2011, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим судом першої інстанції не виконані умови всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а саме: суд залишив без уваги, що позивач зменшив позовні вимоги та конкретизував їх відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України; вважає викладені в позові обставини є винятковими випадками для внесення змін до договору; судом першої інстанції не надана оцінка діям відповідача, який як монополіст, порушує вимоги закону, та приймає незаконні тарифи, незаконно змінює калькуляцію на послуги, чим завдає шкоду позивачу.
Ухвалою суду від 23 лютого 2012 року ФОП ОСОБА_2 відновлений строк на подачу апеляційної скарги, яка була прийнята до провадження та призначена до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Сікорська Н.І., судді Остапова К.А. та Ткаченко М.І.
Справа неодноразово відкладалась в межах строків розгляду справи, передбачених ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України.
За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 03.05.2012 року у зв'язку з відпусткою суддя Ткаченко М.І. замінений на суддю Воронцову Н.В.
У судовому засіданні представник ФОП ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в ній, представник КП "Красноперекопський міський ринок" заперечував, вважаючи рішення законним.
При подачі апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти пені дії, зобов'язати відповідача зупинити застосування коефіцієнтів 0,7 та 0,8538 у тарифі на послуги за п. 1.3 Договору на речовому сегменті ринку, не передбачених ані договором від 01.01.2010 року, ані Правилами торгівлі на ринках м. Красноперекопськ, ані законами та іншими нормативно-правовими актами. Зазначена заява мотивована тим, що сплачуючи за договором тариф за послуги, відповідач завдає позивачу значну матеріальну шкоду. Однак доказів сплати судового збору за подачу вказаної заяви суду не надано.
Оскільки заявник доказів сплати судового збору не надав, а представник ФОП ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснив, що його довіритель відмовляється від сплати судового збору, суд позбавлений можливості розглянути вказану заяву, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне залишити заяву про забезпечення позову без розгляду.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
01 січня 2010 року між КП "Красноперекопський міський ринок" та ФОП ОСОБА_2 укладений договір про закріплення торгівельного місця № 25, 26, 75, 76, який набирає чинності з дня його укладення та діє до 31 грудня 2012 року (пункт 3.1 договору, т.1 а.с.15-16).
Згідно п. 1.1, 1.2 договору ринок зобов'язався надати підприємцю місця № 25, 26, 75, 76 загальною площею 21,00 кв.м. в тимчасове використання для торгівлі товарами продовольчої групи. За право зайняття торгівельного місця підприємець сплачує ринковий збір, в порядку, визначеному рішеннями міської ради. Сума ринкового збору, що підлягає сплаті на момент укладення договору, складає 286,00 грн. на місяць, 22,00 грн. на день.
За користування торгівельним місцем підприємець оплачує на розрахунковий рахунок в банку або до каси ринку плату за тарифами, затвердженими (погодженими) рішеннями виконавчого комітету Красноперекопської міської ради в розмірі, на умовах передоплати за один місяць 600,00грн, на умовах оплати в день торгівлі 23,10 грн. (пункт 1.3 договору).
Пунктом 5.1 договору від 01.01.2010 р. сторони погодили, що розмір ринкового збору та плати за торгове місце може корегуватися зі зміною калькуляції.
25 січня 2011 року за погодженням з Красноперекопським міським головою, КП "Красноперекопський міській ринок" затверджена калькуляція вартості послуг надання квадратного метра торгівельного місця на центральному речовому ринку (т.1 а.с. 20-21).
Як убачається з рішення господарського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року у справі № 5002-8/3775-2011 за позовом КП Красноперекопський міський ринок" Красноперекопської міської ради до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору та звільнення місць торгівлі, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 14 березня 2012 року, у зв'язку зі збільшенням матеріальних, енергетичних затрат, орендної плати за землю, КП „Красноперекопський міський ринок" з 01.03.2011 р. провів перерахунок калькуляції вартості послуг ринку зі збільшенням тарифів і розміру оплати за користування торгівельним місцем, що склало на умовах передоплати за один місяць 709,80 грн., на умовах оплати в день торгівлі -27,30 грн. (за один місяць 600,00грн, на умовах оплати в день торгівлі 23,10 грн., що мало місце до 01.03.2011 р.).
З метою приведення з 01 березня 2011 року у відповідність з вищевказаними документами договорів про закріплення торгівельних місць та у зв'язку зі зміною калькуляції, КП "Красноперекопський міській ринок" направив ФОП ОСОБА_2 додаткову угоду про внесення зміни до пункту 1.3 договору та з 01 березня 2011 року вносити плату за 1 кв.м. послуг ринку в розмірі 1.30 грн. (а не 1,10 грн.), тобто 27,30 грн. (а не 23,10 грн.) в день, що складає відповідно 709,80 грн. на місяць (а не 600 грн.); плата за 1 кв.м. відповідального зберігання (послуги камери схову) - 11.00 грн. (а не 10,00 грн.), тобто, в місяць 231,00 грн. (а не 210,00 грн.). Додаткова угода не була підписана, однак в період з 01.03. по 30.06.2011 р. ФОП ОСОБА_2 сплачував за договором про закріплення торгового місця платежі за тарифами, встановленими новою калькуляцією.
Тобто, підприємцем вона прийнята до виконання і у позивача була відсутня необхідність вносити зміни до договору в судовому порядку.
Отже, зазначені обставини в силу ст.. 35 ГПК України, не підлягають доведенню по вказаній справі, в якій беруть участь ті самі сторони.
Також судом встановлено, що 07.06.2011 року позивач направив на адресу відповідача пропозицію про внесення змін до Договору від 01.01.2010 року, доповнивши п. 1.3. договору другим абзацом наступного змісту: "Підприємець оплачує щодня за користування торговим місцем плату по коефіцієнтам наповненості 0,7 і 0,8538 по затвердженій калькуляції міськринку по тарифу 1,30 грн. за 1 кв. м торгового місця або по коефіцієнту 1,0 за всі 30 або 31 днів у місяці (365 днів в році) по тарифу 0,778 грн. за 1 кв. м торгової площі за вибором підприємця передоплатою не менш ніж за 15 календарних днів, зі збереженням макроекономічних показників, затверджених калькуляцією та згідно доданого розрахунку обґрунтування тарифу 0,778 грн.
Зі зміною макроекономічних показників, пов'язаних з зростанням заробітної плати, вартості комунальних послуг, вартості енергоносіїв та інших факторів подорожчання, тарифи на послуги ринку коригуються відповідно до чинного законодавства додатковими угодами, або іншим шляхом за згодою сторін". До вказаних змін до договору позивач додав розрахунок в обґрунтування тарифу 0,778 за 1 кв.м. ( а.с. 46 том 1)
Запропоновані зміни до Договору від 01.01.2010 року були отримані відповідачем 07.06.2011 року, однак ним не прийняти та не підписані. ( а.с. 47 том 1)
Таким чином, у зв'язку з недосягненням згоди по зазначеним змінам до договору від 01.01.2010 року, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Крім того, виходячи з обставин, які встановлені рішенням господарського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року у справі № 5002-8/3775-2011 за позовом КП "Красноперекопський міський ринок" Красноперекопської міської ради до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору та звільнення місць торгівлі, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 14 березня 2012 року, та у зв'язку з тим, що сторонами було передбачено в договорі від 01.01.2010 року право КП "Красноперекопський міський ринок" на його одностороннє розірвання у випадку порушення відповідачем його умов, яке було встановлене судом при розгляді даної справи, суд дійшов висновку про те, що договір про закріплення торгового місця від 01.01.2010 року є розірваним з 24 липня 2011 року.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору по вказаній справі є матеріально-правові вимоги позивача про спонукання відповідача до внесення змін до договору та укладання додаткової угоди.
Загальні умови порядку зміни та розірвання господарських договорів визначені у статті 188 Господарського кодексу України, в якій зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Так, за змістом статті 188 Господарського кодексу України спір про зміну господарського договору може бути переданий на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо певних його умов і до позовної заяви має бути доданий, зокрема, проект змін до договору (стаття 57 Господарського процесуального кодексу України).
Як було зазначено вище та як убачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 07.06.2011 року направив на адресу КП "Красноперекопський ринок" пропозицію про внесення змін до укладеного договору від 01.01.2010 року про закріплення торгових місць, та останнім вказані пропозиції у той же день були отримані. Втім із зазначеними змінами відповідач не погодився та зміни до договору не підписав. ( а.с. 26,27 том 1)
Разом з тим, у позовній заяві ФОП ОСОБА_2 зазначив інший текст запропонованих змін до п. 1.3 договору від 01.01.2010 року та додав до позову текст додаткової угоди в редакції, яка відповідачу не направлялася відповідно до ст.. 188 Господарського кодексу України. ( а.с. 11, 29 том 1)
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення позивача з вимогою про зобов'язання внесення змін до договору та укладення додаткової угоди в тій редакції, яка викладена в позові та проекті додаткової угоди, доданому до позову, суперечать ст.. 188 Господарського процесуального кодексу та є передчасним.
Доводи позивача щодо порушення судом процесуального права в частині не прийняття та не розгляду заяви про зміну та уточнення позовних вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає наступне.
Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. ( п. 3.10, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")
Як убачається з матеріалів справи, до початку розгляду справи по суті та прийняття рішення суду по вказаній справі, у передбаченому законодавством порядку заява про зменшення розміру позивних вимог (як зазначає про це в апеляції скаржник) не поступала.
До апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 додав заяву про уточнення позивних вимог, з якої убачається зміна предмету позову, що можливо тільки до початку розгляду справи по суті, та на якій відсутній відповідний штамп канцелярії суду про отримання судом першої інстанції зазначеної заяви.
Заявник вказує, що зазначену заяву він подав до суду 22.12.2011 року в день прийняття оскарженого рішення, тобто в день коли судовий розгляд був продовжений після перерви.
Таким чином, з доводами позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів не може погодитись, оскільки останні суперечать матеріалам судової справи, зокрема протоколу судового засідання, та порядку вчинення відповідної процесуальної дії.
Щодо інших доводів позивача, які стосуються не прийняття судом першої інстанції до уваги доказів, наданих в обґрунтування позивних вимог щодо наявності виняткового випадку, передбаченого ч. 4 ст. 652 ЦК України, як підстави до зміни договору, та доказів незаконного встановлення розміру тарифу на послуги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зазначена норма права, а також ст.. 651 ЦК України, на яку позивач посилається в позові, регулює відносини, які склалися при внесенні змін до договору, зокрема в разі недосягнення згоди між сторонами щодо внесення запропонованих відповідних змін до договору.
Отже, оскільки зміни до договору від 01.01.2010 року, які зазначені ФОП ОСОБА_2 у позові не були предметом розгляду КП "Красноперекопський міський ринок" у передбаченому законом порядку, то суд позбавлений можливості на підставі ст.ст. 651, 652 ЦК України надавати оцінку зазначеним обставинам, тому й висновки суду першої інстанції у цій частині є передчасними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а рішення суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2011 року у справі № 5002-15/4989-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.І. Сікорська
Судді К.А. Остапова
Н.В. Воронцова
Розсилка рекомендованою поштовою кореспонденцією:
1. Комунальному підприємству "Красноперекопський міський ринок" Красноперекопської міської ради (вул. Таврійська, 15, Красноперекопськ, 96000)
2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)