"03" травня 2012 р.Справа № 5017/661/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 5533,78грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 19.01.12р.;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 5533,78грн., а саме: основного боргу у розмірі 5022,27грн., індексу інфляції у розмірі 10,04грн., 3%річних у розмірі 81,32грн., пені у розмірі 420,15грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.12р. порушено провадження у справі №5017/661/2012.
Відповідач в судове засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.03.2012р., згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, однак при цьому відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
20.06.11р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (Постачальник) було укладено договір поставки №372-НИК, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.4.1. даного договору, ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення Покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати Постачальнику, Постачальник не несе відповідальність за можливі збитки Покупця від втрати(розкрадання) таких коштів.
Пунктом 4.2. договору визначено, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши Покупця за 7 календарних днів.
У разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України(п.6.1. договору).
Відповідно до п.6.6. договору у випадку порушення Покупцем строків, визначених п.4.2.договору, Покупець оплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Сторони домовились про те що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних в п.4.2.договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.
В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки №372-НИК від 20.06.11р. позивач надав суду видаткові накладні на поставку товару №6748 від 11.07.11р. та №6750 від 11.07.2011р., підписані відповідачем, неоплаченим залишився товар в сумі 5022,27грн.
Крім того повний перелік видаткових накладних, за якими був поставлений товар за договором, а також перелік та суми плат, які були проведені відповідачем на виконання умов договору вказані в розрахунку заборгованості, що є додатком до позовної заяви.
В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5533,78грн., а саме: основний борг у розмірі 5022,27грн., індекс інфляції у розмірі 10,04грн., 3%річних у розмірі 81,32грн., пеню у розмірі 420,15грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 5022,27грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 81,32грн., індексу інфляції у сумі 10,04грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 81,32грн., індексу інфляції в сумі 10,04грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені в розмірі 420,15грн.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
У разі порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 420,15грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 5533,78грн., а саме: основного боргу у розмірі 5022,27грн., індексу інфляції у розмірі 10,04грн., 3%річних у розмірі 81,32грн., пені у розмірі 420,15грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (52500, Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Миру, буд.29, кв.28; Поштова адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1, код ЄДРПОУ 37029549) основний борг у розмірі 5022(п'ять тисяч двадцять дві)грн.27коп., індекс інфляції у розмірі 10(десять)грн.04коп., 3%річних у розмірі 81(вісімдесят одну)грн.32коп., пеню у розмірі 420(чотириста двадцять)грн.15коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08.05.12р.
Суддя Гут С.Ф.