ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
09.10.2008 р. 09:40 № 2/351
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберда В.І., суддів -Добрянської Я.І., Арсірій Р.О. при секретарі судового засідання Мельниковій Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21
до 1) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
2) Міністерства юстиції України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів: Державна судова адміністрація України
про визнання недійсним акту та про визнання незаконним та скасування постанови
Обставини справи :
Позов заявлено про визнання незаконними дії старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Жилінського Володимира Олександровича по складанню акту від 21.01.08р. та про визнання незаконними постанов про закінчення виконавчого провадження від 22.01.08р. по виконавчим провадженням: ВП № 4850695, ВП № 5949412, ВП № 4850568, ВП № 5949531, ВП № 4858282, ВП № 4850920, ВП № 5948882, ВП № 4850819 та ВП № 4858282 та про скасування цих постанов.
В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на вимоги Закону України «Про виконавче провадження»та вказують на ті обставини, що судді Дарницького районного суду м. Києва не забезпеченні службовим приміщенням, яке відповідає вимогам щодо здійснення судочинства, а тому складений державним виконавцем акт є незаконним, а постанови про закриття виконавчого провадження такими, що підлягають скасуванню, оскільки постанова Печерського районного суду м. Києва щодо надання службового приміщення суддям Дарницького районного суду м. Києва залишилась не виконаною.
Відповідач - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі -відповідач-1) проти позову заперечив та зазначив, що при виході державного виконавця за адресою у м. Києві по вул. О.Кошиця, 5-а було встановлено, що судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_9 приступили до виконання своїх службових обов'язків у приміщенні за вказаною адресою. Крім того, представник відповідача-1 просила застосувати наслідки пропущення строку звернення до суду, а також залишити без розгляду позовні вимоги тих позивачів, щодо яких виконавче провадження не відкривалось.
Відповідач - Міністерство юстиції України (далі -відповідач-2) підтримало позицію, наведену державним виконавцем та заперечило проти позову. Крім того, представник відповідача-2 зазначила, що Державною судовою адміністрацією України передано Дарницькому районному суду м. Києва приміщення по вул. О. Кошиця, 5-а на виконання постанови Печерського районного суду м. Києва.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державна судова адміністрація України заперечила проти задоволення позову та вказала на передачу приміщення суду за актом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Печерським районним судом м. Києва 23.05.2007 року винесено постанову по адміністративній справі № 2-А-35-1/06, якою задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 до Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб: Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Управління Державної судової адміністрації України у м. Києві, Дарницького районного суду м. Києва, Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною та про зобов'язання забезпечити відповідним єдиним приміщенням з дотриманням вимог територіальності для належного відправлення правосуддя.
Зазначеною постановою Державну судову адміністрацію України зобов'язано створити суддям Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 належні умови праці, забезпечивши їх, не пізніше 31 березня 2008 року, службовим приміщенням, яке відповідає вимогам щодо здійснення судочинства. Таким чином, заперечення відповідача-1 щодо залишення без розгляду позовної заяви в частині окремих суддів судом до уваги не приймається, оскільки постанову Печерського районного суду м. Києва ухвалено по відношенню до всіх суддів Дарницького районного суду м. Києва.
Постанова суду вступила в законну силу, виконавчі листи надані для виконання постанови суду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у вересні 2007 року.
Як встановлено Печерським районним судом міста Києва на території Дарницького району м. Києва немає приміщення для розміщення Дарницького районного суду м. Києва в одному приміщенні, оскільки у 2004 році приміщення суду по АДРЕСА_2 було пошкоджено внаслідок терористичного акту та на час розгляду справи знаходилось у непридатному для здійснення правосуддя стані. Більша частина суддів працює в приміщенні гуртожитку, де займають перший поверх по АДРЕСА_1, частина суддів працює у напівзруйнованому приміщенні на АДРЕСА_2, яке відповідно до висновку спеціалістів, не здатне витримати перебування всього апарату суду та громадян та є імовірність його повного обвалу, інші працівники суду тимчасово розміщені в приміщенні гуртожитку по АДРЕСА_3, в приміщенні ЖЕД 224 «Господар»на вул. Севастопольська, 1/1.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2007 року, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в м. Києві 26 грудня 2007 року Дарницькому районному суду м. Києва, після капітального ремонту та реконструкції, було передано приміщення за адресою м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, яке згідно проектної документації розраховане на 11 суддів. При цьому, у вказаному приміщенні не передбачено загальної та адміністративної канцелярії, приміщення для утримання спецконтингенту, належного приміщення для архіву тощо.
20 січня 2008 року на вимогу начальника ТУ ДСА у м. Києві 13 суддів та 61 працівник апарату суду були переведені в вищезгадане приміщення; 5 суддів, архів суду, діловоди, судовий розпорядник, секретарі суду, помічники суддів та секретарі судових засідань (всього 21 особа) залишились працювати в напівзруйнованому приміщенні, ще 7 суддів з апаратом суду (всього 26 осіб) відправляють правосуддя в приміщенні гуртожитку на першому поверсі.
Відповідно до акту комісійного обстеження матеріально-технічної оснащеності приміщень Дарницького районного суду м. Києва по вул. Кошиця 5-а від 31.01.2008 року, дане приміщення не придатне для доставки, охорони та утримання заарештованих та взятих під варту осіб, оскільки планування та розміщення приміщень суду здійснено без врахування можливості доставки до нього спецконтингенту. В приміщенні суду по АДРЕСА_2 також неможлива доставка спецконтингенту через аварійний стан будівлі. Приміщення по АДРЕСА_1, в підвалі якого розташовується конвойна служба і в яке доставляються і утримуються підсудні, знаходиться в приміщенні гуртожитку.
В зв'язку з погіршенням загального стану здоров'я суддів та працівників суду (захворювання дихальних шляхів, нервові розлади, головні болі, нудота) за зверненням Дарницького районного суду м. Києва лабораторією Дарницької санепідемстанції 31.01.2008 року були проведені дослідження повітря в приміщеннях будівлі суду по вул. Кошиця, 5-А. Згідно протоколу №6 від 31.02.2008 року встановлено: вміст фенолу, формальдегіду, вуглецю діоксину перевищує нормативні вимоги ГДК, згідно вимог ДСП-201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць» в 26 разів. У відповіді головного санітарного лікаря Дарницького району м. Києва за № 1988 від 09.06.2008 року вказано, що вміст фенолу та формальдегіду у відібраних пробах повітря не перевищує нормативних вимог, а в звіті від 24.06.2008 року, якій складений Інститутом екології і токсикології ім. Л.І. Медведя зазначено, що в повітрі присутній формальдегід, який перевищує норми ГДК в чотири рази. Таким чином, суд приходить до висновку, що приміщення за адресою по вул. О.Кошиця, 5-А не відповідає санітарним вимогам.
Рішенням Ради суддів м. Києва та Наказом Голови суду від 21.02.2008 року за № 84 заборонено доступ в приміщення суду за адресою м. Київ, вул. Кошиця, 5-а і відселені судді з апаратом суду знову у вісім приміщень, які надала Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація на час розробки і здійснення заходів по оптимізації очищення якості повітря, згідно висновку інституту екогігієни і токсикології та припису Київської СЕС, перебування працівників суду в даному приміщенні не припустимо.
Після повторного обстеження приміщення 26.02.2008 року з'ясувалось, що після капітального ремонту та реконструкції приміщення по вул. Кошиця, 5-а взагалі не передано в експлуатацію. Оскільки замовником вказаних робіт виступає ТУ ДСА у м. Києві, то вони і несуть відповідальність за якість вказаного приміщення. За цим фактом прокуратурою Дарницького району м. Києва порушена кримінальна справа, проводяться слідчі дії, створена районна спеціальна комісія, відповідно до протоколу від 06.03.2008 року матеріалам присвоєно гриф ДСК та передано для розслідування до Лівобережного СБУ в м. Києві.
Відповідно до ст. 43 Конституції України та ст.ст. 2, 21 КЗпП України, позивачі мають право на здорові і безпечні умови праці, необхідні для виконання роботи.
31 березня 2008 року закінчився строк, встановлений рішенням Печерського районного суду м. Києва, в який ДСА України зобов'язана забезпечити суддів належним приміщенням.
Приміщення за адресою вул. Кошиця 5-а до цього часу не введене в експлуатацію, оскільки не виявлено джерела витоку токсичних речовин.
Приміщення по АДРЕСА_2 знаходиться в аварійному стані та можливе його руйнування.
Приміщення по АДРЕСА_1 знаходиться в приміщенні гуртожитку, що не відповідає засадам судочинства.
25.12.2007 року до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стягувачем та представником стягувачів за довіреністю ОСОБА_8 подана заява про те, що надання Дарницькому районному суду м. Києва двоповерхової будівлі по вул. Кошиця, 5-А в м. Києві не може вважатися повним виконанням зазначеної постанови суду, оскільки в зазначеному приміщенні можна розмістити лише 8 суддів, канцелярії суду та архів, тобто частину суддів, а постановою суду визначено надання приміщення для всіх 21 суддів.
08.01.2008 року до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стягувачем та представником стягувачів за довіреністю ОСОБА_8 вдруге подана заява із зазначеним змістом.
До заяви додавалася ксерокопія заяви від 08.01.2008 року до Печерського районного суду м. Києва про винесення додаткової постанови суду щодо позовних вимог про зобов'язання забезпечити відповідним єдиним приміщенням з дотриманням вимог територіальності для належного відправлення правосуддя.
Зазначені заяви були отримані Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що підтверджується відповідними відмітками про їх отримання, проте 22.01.08р. державним виконавцем виконавче провадження було закрито, в зв"язку з його повним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб не встановлено законом.
Постанови державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.01.2008 року були надіслані позивачам 23.01.08р., а оскаржений акт складено 21.01.08р.
До Окружного адміністративного суду м. Києва позивачі звернулися 12.02.08р. в порядку ст.ст. 267, 181 КАС України, якими передбачено 10-денний строк звернення до суду із позовною заявою. При цьому, строк звернення до суду починає перебіг з моменту, коли особі стало відомо про порушення її права.
Враховуючи, що у матеріалах виконавчих проваджень відсутні докази отримання позивачами копій постанов про закриття виконавчого провадження та копії акту від 21.01.08р., то суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача-1 щодо застосування наслідків пропуску звернення до суду.
21.01.2008 року старший державний виконавець Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Жилінський В.О. склав акт про те, що судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_9 приступили за адресою : м. Київ вул. Кошиця, 5А до виконання своїх службових обов'язків в службовому приміщенні, яке надано Державною судовою адміністрацією України, згідно рішення суду.
При цьому, державним виконавцем складено акт без ознайомлення з ним вказаних суддів та без участі понятих та будь-яких свідків. Також суд враховує ті обставини, що акт складений з приводу надання зазначеним суддям можливості виконувати свої службові обов'язки в наданому службовому приміщенні, а виконавчі провадження відкрити за виконавчими листами по виконанню постанови суду по наданню стягувача (всім 21 судді) належних умов праці, забезпечення їх, не пізніше 31 березня 2008 року, службовим приміщенням, яке відповідає вимогам щодо здійснення судочинства.
Таким чином зазначений акт є незаконним і на підставі його не можуть бути закінчені виконавчі провадження з примусового виконання постанови суду, до того ж із зазначенням, що рішення суду виконано у повному обсязі.
Посилаючись на зазначений акт старший державний виконавець Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Жилінський В.О. виніс постанови про закриття виконавчого провадження, в зв'язку з виконанням постанови суду у повному обсязі: ВП №4850695, за яким стягувачем є ОСОБА_8.; ВП №5949412, за яким стягувачем є ОСОБА_20; ВП №4850568, за яким стягувачем є ОСОБА_1; ВП №5949531, за яким стягувачем є ОСОБА_15; ВП №4858282, за яким стягувачем є ОСОБА_13; ВП №4858282, за яким стягувачем є ОСОБА_6; ВП №4850920, за яким стягувачем є ОСОБА_14; ВП №5948882, за яким стягувачем є ОСОБА_16 та ВП №4850819, за яким стягувачем є ОСОБА_9
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зазначеними постановами порушені права позивачів, оскільки після постанови Печерського суду м. Києва від 23.05.2007 року іншого службового приміщення, яким би надавалися належні умови праці і відповідало вимогам щодо здійснення судочинства - не надавалося: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, Сизовій Л.А., ОСОБА_12, ОСОБА_17 - вони продовжують працювати в приміщенні будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Києві.
Також зазначені умови праці не надавалися суддям: ОСОБА_2, ОСОБА_18, Росік Т.В., ОСОБА_21 - вони продовжують працювати в приміщенні, яке визнано аварійним по АДРЕСА_2 в м. Києві.
Суддям ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_9 після винесення зазначеної постанови Печерського суду м. Києва від 23.05.2007 року - надані службові кімнати для виконання своїх службових обов'язків в службовому приміщенні по вул. Кошиця, 5а.
Згідно частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Визначальним актом, який регулює правовідносини, що виникають при здійсненні повноважень судді, є Закон України «Про статус суддів». Він встановлює гарантії незалежності суддів, включаючи їх матеріальне і соціальне забезпечення. Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Вирішуючи питання про спосіб відновлення порушеного права позивачів суд виходить з наступного.
Захист прав в адміністративному судочинстві має бути ефективним. Це означає, що задовольняючи адміністративний позов суд повинен вжити всі заходи для поновлення порушеного права
Згідно пунктів 1,2 частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Перераховані повноваження необхідно розглядати в контексті положень статті 3 Конституції України, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави в особі її органів, до яких належать і органи судової влади, а також в контексті частини першої статті 2 КАС України, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні у справі «Кечко проти України», суд приходить до висновку, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів (в даному випадку забезпечення належним службовим приміщенням 21 суддю), яке базується на спеціальних нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»), проте державним виконавцем не було належно проведено виконавче провадження за постановою Печерського районного суду м. Києва.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених вимог та безпідставність зауважень відповідачів та третьої особи.
Керуючись ст. 100, ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Задовольнити частково адміністративний позов.
2. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Жилінського Володимира Олександровича по складанню акту від 21.01.08р. по виконавчим провадженням: ВП № 4850695, ВП № 5949412, ВП № 4850568, ВП № 5949531, ВП № 4858282, ВП № 4850920, ВП № 5948882, ВП № 4850819 та ВП № 4858282.
3. Визнати протиправними та скасувати постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.01.08р. по виконавчим провадженням: ВП № 4850695, ВП № 5949412, ВП № 4850568, ВП № 5949531, ВП № 4858282, ВП № 4850920, ВП № 5948882, ВП № 4850819 та ВП № 4858282.
4. В іншій частині вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Судді Я.І. Добрянська
Р.О. Арсірій
Дата складання та підписання повного тексту постанови -