Станично-Луганський районний суд Луганської області
Справа № 2-1422/2011
іменем України
26.01.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючої Дьоміної О.П.
при секретарі Міхайліченко Л.І.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, КП «Станично-Луганське РБТІ»про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлове приміщення,-
26.12.2011 року позивач в особі представника ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказав, що 22.12.2000 року відбулися загальні збори членів КСП «Гарасимівське»на якому більшістю голосів членів КСП був затверджений список осіб, які мають право на майновий пай в КСП «Гарасимівське»та перелік майна пайщиків, які надали заяви про індивідуальний вихід. Був складений Протокол №3 загальних зборів КСП «Гарасимівське»від 22.12.2000 року, Додаток до цього Протоколу про розмір скорегованого індивідуального паю членів КСП, які вийшли індивідуально станом на 01.04.2000 року та Акт прийому-передачі майна.
22.03.2011 року виконавчим комітетом Гарасимівської сільської Ради було прийняте рішення за №3\10 протоколу №3 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості», в якому складу №2 була присвоєна адреса: АДРЕСА_1.
21.11.2011 року відповідачами були отримані свідоцтва про право власності на майновий пай членів КСП (майнові сертифікати).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_19, яка була власником майнового сертифікату. Після її смерті спадщину фактично отримали ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які на час її смерті були зареєстровані та фактично мешкали разом з нею в АДРЕСА_2.
22.11.2011 року між позивачем та відповідачами, в тому числі і спадкоємцями померлої ОСОБА_19 -ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були укладені договори купівлі-продажу складу цивільної оборони (склад №2) КСП «Гарасимівське»на загальну суму 10 791,20 грн.
Позивач звернувся до КП «Станично-Луганське РБТІ»для оформлення державної реєстрації права власності на належну йому частину складу ЦО КСП «Гарасимівське», але отримав відмову у зв'язку з тим, що не має правовстановлюючих документів.
Позивач вважає, що договори купівлі-продажу часток складу ЦО укладені між ним та відповідачами в простій письмовій формі повинні бути визнані дійсними, оскільки досягнуто згоду по всіх істотних умовах, продавці (відповідачі) передали йому майно, а він як покупець прийняв це майно та сплатив за нього відповідну грошову суму. Позивач володіє, користується будівлею складу №2, ремонтує її, підтримує в належному стані, але право власності на нежитлову будівлю частини складу документально не підтверджується із-за того, що вищеукладені договори купівлі-продажу з відповідачами не були нотаріально посвідчені, відповідачі в обумовлений час до нотаріуса не з'явились, технічна документація на будівлю відсутня, а ОСОБА_19 померла.
На теперішній час позивач не має можливості оформити необхідні документи і це перешкоджає реалізації його права власності на нежитлове приміщення, тому він і вимушений звернутися до суду з цим позовом в якому просить суд визнати договори купівлі-продажу, укладені між ним та відповідачами дійсними і відповідно визнати за ним право власності на частину складу цивільної оборони (склад №2), розташованого в АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вимоги позивача ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 теж просив суд визнати зазначені договори укладені з відповідачами дійсними та визнати за ним право власності на частину складу цивільної оборони (склад №2), розташованого в АДРЕСА_1.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 вимоги позивача визнали в повному обсязі, надіслали на адресу суду заяви, завірені секретарем Гарасимівської сільської Ради, в яких просили розглянути зазначений позов за їх відсутності, проти задоволення вимог ОСОБА_2 не заперечували (а.с.124-154).
Від представника третьої особи, КП «Станично-Луганське РБТІ»до суду надійшла заява, в якій представник цієї установи Попов М.В. просив суд розглянути зазначену справу за його відсутності, при цьому зазначив, що КП «Станично-Луганське РБТІ»виконає реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення згідно діючих нормативних і законодавчих актів України (а.с.78).
Вислухавши представника позивача та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Згідно до положень Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» і рекомендацій Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук - основним критерієм для занесення осіб до списку на одержання майнового паю є членство в КСП, яке регламентується статутом. Членами КСП є особи, які на день складання списків працювали у господарстві. До таких осіб належать також тимчасово відсутні члени КСП, пенсіонери, інваліди та інші особи, які хоча і не працюють у КСП, але не втратили з ним зв'язок.
Стаття 9 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство»зазначає, що право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Згідно копії Протоколу №3 загальних зборів членів КСП «Гарасимівське»від 22.12.2000 року дійсно були затверджені списки осіб, які мають право на майновий пай в кількості 512 чоловік на суму 5050892 грн. та перелік майна осіб, що подали заяви про індивідуальний вихід на суму 806185 грн. (а.с.8-9).
Згідно додатку до рішення загальних зборів членів КСП «Гарасимівське»№3 від 22.12.2000 року був встановлений розмір скорегованого індивідуального паю членів КСП «Гарасимівське»Станично-Луганського району тих що вийшли індивідуально станом на 01.04.2000 року, а саме: ОСОБА_3 -сума паю на 01.01.1996 року -1453,7, скорегований пай на 01.04.2000 року - 3363; ОСОБА_4 - 2507,8 та 5802; ОСОБА_5 - 7947,8 та 18388; ОСОБА_6 -131,8 та 305; ОСОБА_18 -4038,8 та 9344; ОСОБА_17 -8543,4 та 19766; ОСОБА_8 -894,8 та 2070; ОСОБА_9 -292,8 та 677; ОСОБА_19 -5149,9 та 11915; ОСОБА_12 -822,8 та 1904; ОСОБА_13 -1689,0 та 3908; ОСОБА_14 -12100,2 та 27994; ОСОБА_15 -1186,1 та 2744; ОСОБА_16 -7810,1 та 2292 (а.с.10).
Копія акту прийому-передачі від 30.12.2000 року свідчить про те, що був проведений прийом-передача цілісним комплексом в рахунок майнового паю на загальну суму 86187,93 грн., в тому числі і будівлі цивільної оборони (а.с.11).
Копія переліку майна, що було виділене колишнім членам КСП «Гарасимівське», які виходять індивідуально станом на 01.04.2000 року свідчить про те, що серед вказаного переліченого майна є і склад ЦО під №5 (а.с.95).
Копії пайових книжок КСП «Гарасимівське», копії трудових книжок ОСОБА_9, ОСОБА_4, архівна довідка від 15.11.2011 року за №304 підтверджують той факт, що відповідачі по справі дійсно працювали в КСП «Гарасимівське»(а.с.79-94).
Згідно Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2001року за №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки»- майновий пай це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.
Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.
-2-
Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно.
Таким чином єдиним документом, що підтверджує право власності особи на майновий пай, на сьогодні є тільки Сертифікат про право власності на майновий пай, виданий і посвідчений органом місцевого самоврядування на підставі протоколу загальних зборів КСП про виділення майнового паю кожному члену КСП з урахуванням його трудової участі у створенні майна господарства. Визначення розміру майнової частки у майні господарства, що реформується, проводиться за спеціальною методикою. Паювання майна КСП «Гарасимівське»проводилося у 2000 році.
Копії свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 21.11.2011 року свідчать про те, що на ім'я відповідачів та померлої ОСОБА_19 були видані майнові сертифікати, які підтверджують право зазначених осіб на пайовий фонд майна КСП «Гарасимівське», відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 22.12.2000 року. При цьому загальна вартість пайового фонду підприємства на 01.04.2000 року становить 5050892 грн. Зазначені сертифікати були видані 21.11.2011 року (а.с.14-27).
У відповідності зі ст. 1216 ЦК України - спадкування це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України наголошує, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи, зазначено в ст. 1220 ЦК України. При цьому, згідно з вимогами ст. 1221 зазначеного кодексу -місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України -у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, не заявив про відмову від неї -наголошують ст. ст. 1268 та 1270 ЦК України.
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_19 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гарасимівка, Станично-Луганського району, Луганської області (а.с.12).
Згідно повідомлення голови Гарасимівської сільської Ради від 19.01.2012 року за №24 після смерті ОСОБА_19, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гарасимівка, спадщину фактично прийняли ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які на день її смерті були прописані та фактично мешкали разом з померлою в АДРЕСА_2 (а.с.155).
Повідомлення державного нотаріуса Станично-Луганської ДНК від 20.01.2012 року за №77\01-16 свідчить про те, що після смерті ОСОБА_19 спадкова справа не відкривалась (а.с.123).
У відповідності зі ст. 202 та ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 657 ЦК України наголошує, що купівля-продаж земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, невиконання вимог вказаної статті тягне за собою її недійсність, але ч. 2 ст. 220 ЦК України передбачає можливість визнання такої угоди дійсною, якщо між сторонами досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним і наступне нотаріальне посвідчення такого договору не вимагається.
Таким чином суд може визнати дійсним договір, укладений з порушенням нотаріальної форми. Це одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Суд може застосувати норми закону про визнання договору дійсним при одночасній наявності наступних умов:
- домовленості сторін щодо всіх істотних умов договору, оскільки при відсутності цих умов договір вважається неукладеним, а не нікчемним;
- повне або часткове виконання договору (при цьому не має значення те, що інша сторона відмовляється від прийняття виконання);
- ухилення однієї зі сторін від нотаріального посвідчення такого договору.
Стаття 638 ЦК України вказує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Копія Рішення виконавчого комітету Гарасимівської сільської Ради від 22.03.2011 року за №3\10 свідчить про те, що були присвоєні поштові адреси об'єктам нерухомості, в тому числі і колишнім складським приміщенням цивільної оборони, розташованим на землях Гарасимівської сільської Ради, склад №2 -АДРЕСА_1. (а.с.13).
Копії договорів купівлі-продажу свідчать про те, що позивач дійсно з відповідачами по справі уклав в простій письмовій формі договори купівлі-продажу, згідно з якими відповідачі передали як продавці позивачу як покупцю частину складу ЦО, яка належить їм на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) від 22.11.2011 року, при цьому в зазначених договорах вказано, що гроші за частину складу відповідачі отримали в момент підписання угоди (а.с.28-41).
Довідка Голови Гарасимівської сільської Ради Пєвнєвої О.Ш. від 19.01.2012 року за №23 свідчить про те, що відповідно до рішення прийнятого загальними зборами членів КСП «Гарасимівське»(протокол №3 від 22.12.2000 року), складське приміщення цивільної оборони №2 було остаточно передане власникам майнових сертифікатів, членам КСП «Гарасимівське», які вийшли індивідуально з КСП «Гарасимівське», а саме відповідачами по справі та померлої ОСОБА_19 В теперішній час зазначене складське приміщення цивільної оборони №2 (поштова адреса: АДРЕСА_1) використовується ОСОБА_2 (а.с.156).
Згідно повідомлення начальника КП «Станично-Луганське РБТІ»від 20.01.2012 року за №50 на майно розташоване за адресою в АДРЕСА_1право власності не зареєстровано, інвентаризація не проводилась (а.с.122).
Таким чином, судом було встановлено, що 22.11.2011 року позивач уклав в простій письмовій формі з відповідачами та спадкоємцями померлої ОСОБА_19 договори купівлі-продажу часток складу цивільної оборони. Копії договорів купівлі-продажу свідчать про те, що відповідачі передали як продавці позивачу як покупцю частину складу ЦО, яка належала на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) від 22.11.2011 року при цьому в зазначених договорах вказано, що гроші за частину складу відповідачі отримали в момент підписання угоди.
Суд вважає доведеним той факт, що між позивачем та відповідачами досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договорів купівлі-продажу, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу від 22.11.2011 року, довідкою Голови Гарасимівської сільської Ради Пєвнєвої О.Ш. від 19.01.2012 року за №23, заявами відповідачів, таким чином відбулося повне виконання договору, тобто після отримання грошей за купівлю частини складу ЦО (склад №2), позивачу було передане у володіння зазначене нежитлове приміщення, крім того не оспорюється й того факту, що позивач з моменту укладання договорів володіє і користується зазначеною нерухомістю, але відповідачі ухилились від нотаріального посвідчення договорів, чим порушили їх умови.
У відповідності зі ст. 174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Вимоги позивача відповідачами визнані в повному обсязі, зазначене визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. За такими обставинами суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом і довів його, підстав для відмови в задоволенні позову не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 205, 220, 238, 257, 1216, 1218, 1220, 1221, 1261, 1268, 1270, ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Порядком визначення розмірів майнових паїв членів КСП та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2001року за №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», ст.ст. 10,11,60, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати дійсними договори купівлі-продажу від 22.11.2011 року, згідно з яким ОСОБА_2 купив, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 продали частину складу №2 цивільної оборони, розташованої в АДРЕСА_1, що належала їм на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) від 21.11.2011 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на склад №2 цивільної оборони, розташованого на землях Гарасимівської сільської Ради в АДРЕСА_1.
-3-
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Станично-Луганського районного суду Луганської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: