27 січня 2012 р.Справа № 1616/2а-2913/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 12.10.2011р. по справі № 1616/2а-2913/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1С , звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві , в якому просить:
1. Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права на перерахунок пенсії з 01.01.2011 по 19.06.2011 року.
2.Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Полтава щодо неперерахування позивачу додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2011 по 19.06.2011 року, відповідно до ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідними нормативними актами, які діяли у відповідний період часу.
3.Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Полтава щодо неперерахування позивачу додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 12.01.2005 року, відповідно до ст. ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
4.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтава здійснити позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 01.01.2011 по 19.06.2011 року, відповідно до ст. ст. 49, 51, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідними нормативними актами, які діяли у відповідний період часу.
5. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтава здійснити позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 49, 51, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 12.01.2005 року.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 12.10.2011р. позовні вимоги задоволено .
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в перерахунку пенсії з 04 лютого 2011 року по 19 червня 2011 року протиправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі, передбаченому ст. ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши її обчислення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 03 лютого 2011 року по 19 червня 2011 року і провести відповідні виплати з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права. Неправомірність в діях відповідача щодо нарахування пенсії позивачу відсутня, оскільки управління при здійсненні обчислення пенсії діяло на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та № 654 від 01.07.2008 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку зазначеної пенсії за період з 03.02.2011 р. по 19.06.2011 р.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 2 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції порушене право позивача захищено з 03.02.2011 року.
При цьому колегія суддів зазначає, що з 03.02.2011 року по 19.06.2011 року підстави для невиплати позивачеві додаткової пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були відсутні, зміни у зазначену статтю не вносились, а тому колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованої відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії за зазначений період.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача з 03.02.2011 року по 19.06.2011 року здійснювати позивачеві нарахування та виплату додаткової пенсії у відповідності до приписів ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в огляду на наступне.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При вирішенні спору суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 12.10.2011р. по справі № 1616/2а-2913/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т. С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.