Справа № 2а/2570/1205/2012
28 квітня 2012 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в зв'язку з невиконанням вимог Конституції України, Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію» щодо ненадання відповіді за поданою заявою 08.02.2012 року; зобов'язати відповідача надати, відповідно до законодавства, належну, обґрунтовану відповідь на заяву від 08.02.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.02.2012 року він звернувся до начальника Головного управління юстиції у Чернігівській області з заявою про зміну способу і порядку виконання судових рішень, однак відповіді на заяву він не отримав. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача в ненаданні відповіді на його заяву є протиправною, тим самим відповідач порушив норми Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав повністю та пояснив, що заява позивача була розглянута відповідачем та листом від 22.02.2012 року йому надана обґрунтована відповідь. Крім того, зазначив, що відповідач звертався до Новозаводського районного суду м. Чернігова з заявами про зміну способу та порядку виконання судових рішень.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач 08.02.2012 року звернувся з заявою про зміну способу і порядку виконання судових рішень (а.с. 4) до начальника Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якій просив: невідкладно внести зміни до способу виконання виконавчих листів №2-а-42/08, № 2-1502/10, № 2-2290/10, № 2-а-128/11 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради виплатити нараховані кошти; виконавчий лист № 2-а-42/08 від 12.11.2010 року Київського апеляційного адміністративного суду - сума до виплати 2532,00 грн.; виконавчий лист № 2-1502/10 виданий 29.07.2010 року Новозаводського районного у м. Чернігові суду суми до виплати - 25880,4 грн. і 5918,0 грн.; виконавчий лист № 2-2290/10 виданий 06.06.2011 року Новозаводського районного у м. Чернігові суду сума до виплати 7628,00 грн. і стягнути нараховані кошти шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради бюджетної програми КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виконавчий лист № 2-а-128/11, виданий 26.12.2011 року, Новозаводського районного м. Чернігова суду сума до виплати ще не розрахована, тому вжити невідкладних заходів щодо виконання судового рішення у повному обсязі. Залучати до участі у адміністративних процесах на виконання судових рішень Управління Державного казначейства України в Чернігівській області у якості третьої особи. У позовних вимогах зазначити обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень - УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради. Надати законну, обґрунтовану відповідь за результатами розгляду заяви.
Факт отримання відповідачем заяви про зміну способу і порядку виконання судових рішень від 08.02.2012 року підтверджується вхідною печаткою Головного управління юстиції в Чернігівській області.
Позивач вважає, що ненадання відповіді відповідачем на його заяву про зміну способу і порядку виконання судових рішень від 08.02.2012 року є порушення відповідачем вимог статей 7, 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», в зв'язку з чим суд звертає увагу на наступне.
Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, а також права та обов'язки сторін виконавчого провадження та державних виконавців визначені Законом України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні встановлено, що позивач є стороною у виконавчому провадженні з примусового виконання рішень судів та звернувся до відповідача з заявою про зміну способу і порядку виконання судових рішень в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки спірні правовідносини виникли щодо розгляду заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судових рішень, які регулюються спеціальним Законом, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» до обов'язків державного виконавця належить розгляд заяв сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була розглянута заява позивача від 08.02.2012 року та листом від 22.02.2012 року № 310/1 надана обґрунтована відповідь, в якій зазначено, що державним виконавцем до Новозаводського районного суду м. Чернігова направлені заяви про зміну способу та порядку виконання судових рішень.
Факт направлення заяв про зміну способу та порядку виконання судових рішень підтверджується, зокрема, наданими позивачем в судовому засіданні заявами від 30.03.2012 року та від 21.02.2012 року (а.с. 21-22, 23-24).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що відповідач діяв в межах наданої компетенції у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому в межах спірних правовідносин не порушив прав та інтересів позивача, оскільки його заява про зміну способу і порядку виконання судових рішень була розглянута, вжиті відповідні заходи та надано обґрунтовану відповідь.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Непочатих В.О.