Справа № 1570/2106/2012
19 квітня 2012 року м.Одеса
Îäåñüêèé îêðóæíèé àäì³í³ñòðàòèâíèé ñóä ó ñêëàä³:
ãîëîâóþ÷îãî ñóää³ Ñòåôàíîâà Ñ.Î.,
ðîçãëÿíóâøè ó ïèñüìîâîìó ïðîâàäæåíí³ àäì³í³ñòðàòèâíó ñïðàâó çà ïîçîâîì Óïðàâë³ííÿ Ïåíñ³éíîãî ôîíäó Óêðà¿íè â Ðîçä³ëüíÿíñüêîìó ðàéîí³ Îäåñüêî¿ îáëàñò³ äî Äîñë³äíîãî ãîñïîäàðñòâà ³ì. Ñóâîðîâà Îäåñüêîãî àãðîïðîìèñëîâîãî âèðîáíèöòâà Óêðà¿íñüêî¿ àêàäå쳿 àãðàðíèõ íàóê ïðî ñòÿãíåííÿ çàáîðãîâàíîñò³ ó ñóì³ 38 207, 57 ãðí., -
Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області (далі -Позивач або УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області) звернулось до суду з позовом до Дослідного господарства ім. Суворова Одеського агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям та пені у загальному розмірі 38 207, 57 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та просить стягнути заборгованість по фінансовим санкціям та пені у загальному розмірі 38 207,57 грн.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав до суду письмову заяву, в якій зазначив що позовні вимоги щодо стягнення з Дослідного господарства ім. Суворова Одеського агропромислового виробництва Української академії аграрних наук заборгованості у сумі 38 207, 57 грн. визнає у повному обсязі та просить розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента №121/2001 від 01.03.2001 року «Про положення про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що Дослідне господарство ім. Суворова Одеського агропромислового виробництва Української академії аграрних наук зареєстроване як юридична особа Роздільнянською районною державною адміністрацією 23.12.1992 року, № рішення 00449131, про що свідчить довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 8-10)
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Частинами 3 та 4 ст. 15 встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як встановлено судом, Дослідне господарство ім. Суворова Одеського агропромислового виробництва Української академії аграрних наук зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області як платник страхових внесків та відповідно єдиного соціального внеску за № 26.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 та п. 11.11 розділу 11 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19.12.2003 року за № 21-1, страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що починаючи з 20.02.2010 року по 20.12.2010 року відповідачем нараховувалися, обчислювалися та щомісячно подавалися до управління розрахунки сум страхових внесків, однак в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»відповідач не проводив у повному обсязі та в установлені строки сплату страхових внесків.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків -недоїмкою.
Пунктом 10 ст. 20 зазначеного Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на страхувальників за несплату або несвоєчасну сплату накладається штраф незалежно від строку затримки платежів в розмірі 10 % від недоплаченої суми.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Нарахування фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області у відношенні до відповідача на суми несвоєчасно сплачених відповідачем страхових внесків було застосовано фінансові санкції на загальну суму 48183,68 грн. та нараховано пеню на загальну суму 4488,29 грн., що підтверджується копіями рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №№ 223, 224, які були отримані відповідачем 11.05.2011 року (а.с. 12-13).
Так, згідно рішення № 223 (а.с. 12) за несвоєчасну сплату страхових внесків відповідачу було нараховано штрафних санкцій на суму 44 968,23 грн. та пеню на суму 4088,31 грн. (всього 49056,54 грн.).
Згідно рішення № 224 (а.с. 13) за несвоєчасну сплату страхових внесків відповідачу було нараховано штрафних санкцій на суму 3215,45 грн. та пеню на суму 399,98 грн. (всього 3615,43 грн.). Відповідачем сплачено у добровільному порядку 13 464,40 грн.
Таким чином, у відповідача за період з 20.02.2010 року по 20.12.2010 року рахувалась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, яка на момент звернення до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом в загальному розмірі становила 39 207,57 грн.
Разом з тим, представником позивача була подана заява про зменшення позовних вимог, згідно якої станом на 01.04.2012 року заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області зменшилась та становить 38 207,57 грн.
Представник відповідача надав до суду письмову заяву, в якій зазначив що позовні вимоги щодо стягнення з Дослідного господарства ім. Суворова Одеського агропромислового виробництва Української академії аграрних наук заборгованості у сумі 38 207, 57 грн. визнає у повному обсязі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) кошів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі у безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо Дослідного господарства ім. Суворова Одеського агропромислового виробництва Української академії аграрних наук є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по фінансовим санкціям та пені у загальному розмірі 38 207, 57 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до Дослідного господарства ім. Суворова Одеського агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення заборгованості у сумі 38 207, 57 грн. - задовольнити.
Стягнути з Дослідного господарства ім. Суворова Одеського агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (код ЄДРПОУ - 00449131, р/р 26009031914001 в АКБ «Імексбанк»МФО 328384) на користь Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області (р/р 2560131214021 в філії ТВБВ №10015/358 Одеського обласного управління ТВ «Ощадбанк», МФО 328845, код 24531647) заборгованість по фінансовим санкціям та пені у загальному розмірі 38 207, 57 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Ñóääÿ Ñ.Î. Còåôàíîâ