Справа № 1570/1320/2012
19 квітня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Токмілової Л.М.
при секретарі -Ігнатенко М.Ю.
за участю: представника позивача -Бойко О.О.
представника відповідача -Радіонова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг»до Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000522310/1 від 30.11.2010 року, -
20 лютого 2012 року до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг»з позовом до Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000522310/1 від 30.11.2010 року, яким донараховано податок на прибуток в сумі 34804 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції в сумі 17402 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в період з 23.09.2010 року по 20.10.2010 року відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Стандарт Інжинірінг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Юс-Технопром»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. За наслідками перевірки було складено акт від 25.10.2010 року № 635/39/23-1007/33436167, у якому податковим органом встановлено, що правочини, укладені позивачем з ПП «Юс-Технопром»не були спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522310/1 від 30.11.2010 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34804 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію по цьому податку у розмірі 17402 грн. Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним, оскільки воно суперечить діючому законодавству. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення № 0000522310/1 від 30.11.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000522310/1 від 30.11.2010 року було прийнято на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Юс-Технопром»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Представник відповідача зазначила, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем занижено податок на прибуток за 2 квартал 2008 року в сумі 34804 грн. 00 коп. Перевіркою, також, було встановлено вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Стандарт Інжинірінг»з ПП «Юс-Технопром». Представник відповідача, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, тому позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
В судовому засіданні 27.03.2012 року судом замінено відповідача -Державну податкову інспекцію у м.Южному Одеської області на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у м.Южному Одеської області Державної податкової служби.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг» зареєстроване виконавчим комітетом Южненської міської ради 22.02.2005 року за № 15581020000000065.
В період з 23.09.2010 року по 20.10.2010 року начальником відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м.Южному, інспектором податкової служби 1 рангу Булатовою С.М. та головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м.Южному Одеської області, інспектором податкової служби 1 рангу Горбуновою О.В. на підставі вимог п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стандарт Інжинірінг» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Юс-Технопром»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Дану перевірку проведено на підставі направлень від 22.09.2010 року № 169 та від 06.10.2010 року № 182 виданих ДПІ у м.Южному Одеської області, наказу № 196 від 22.09.2010 року (а.с.156-159).
За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт № 635/39/23-1007/33436167 від 25.10.2010 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стандарт Інжинірінг» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Юс-Технопром»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року (а.с.14-33).
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м.Южному Одеської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522310/1 від 30.11.2010 року, за порушення вимог пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34804 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію по цьому податку у розмірі 17402 грн. (а.с.13).
Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2010 року позивачем на зазначене податкове повідомлення-рішення було подано скаргу за №10 до державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області (а.с.34-39). Рішенням ДПІ у м.Южному Одеської області від 30.11.2010 №17042/10/23-1009, вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ТОВ «Стандарт Інжинірінг»- без задоволення (а.с. 40-45). 03.12.2010 року позивачем було подано повторну скаргу за №15 до державної податкової адміністрації в Одеській області (а.с.46-53). Рішенням державної податкової адміністрації в Одеській області від 28.12.2010 року № 48431/10/25-0007 вказана скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000522310/1 від 20.11.2010 року та рішення ДПІ у м.Южному Одеської області від 30.11.2010 №17042/10/23-1009 залишені без змін (а.с.54-56). Не погоджуючись з рішенням ДПА в Одеській області позивачем було подано повторну скаргу до ДПА України № 07.01.2011 року № 2 (а.с. 57-64). Рішенням Державної податкової адміністрації України № 5203/6/25-0515 від 16.03.2011 року, дана скарга залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення, рішення ДПІ у м.Южному та рішення ДПА в Одеській області залишені без змін.
Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області Державної податкової служби прийнято не правомірно та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Перевіркою встановлено вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Стандарт Інжинірінг»з ПП «Юс-Технопром»- є нікчемними, оскільки згідно листа СВ ПМ ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 11.10.2010 року № 349/26-0009, в провадженні СВ ПМ ДПА в Одеській області знаходиться кримінальна справа № 201200900043, яка порушена відносно невстановлених осіб за фактом організації умисного ухилення від сплати податків ФОП ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України. В рамках кримінальної справи 11.11.2009 року був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого був виявлений «конвертаційний центр», до складу якого входило 67 підприємств, в тому числі ПП «Юс-Технопром»та було виявлено та вилучено печатку вказаного підприємства. Невстановлені в ході досудового слідства особи та директор вищезазначеного підприємства здійснювали незаконну діяльність, яка виразилась в проведенні безтоварних операцій і в наданні реально діючим суб'єктам господарської діяльності умов по проведенню безготівкових грошових коштів у готівку, транзит коштів, а також сприяли ухиленню від сплати податків. 20 листопада 2008 року ПП «Юс-Технопром»ліквідовано, однак невстановлені особи використовували печатку підприємства після його закриття.
Судом встановлено, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ПП «Юс-Технопром»не мали ділової мети, не спричинили реального настання правових наслідків та є нікчемними.
Суд з даними висновком не погоджується виходячи з наступного.
Позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції з ПП «Юс-Технопром», а саме: 15 квітня 2008 року та 05 травня 2008 року уклало угоди про продаж товару, договір № Ю-15 та № Ю-20 (а.с.68-69, 75-76). Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеними договорами підтверджується платіжним дорученням № 130 від 25.04.2008р. (а.с.73-74) та № 186 від 13.06.2008 року (а.с. 79).
Виконання умов вищезазначених угод підтверджується видатковими накладними № 2654 від 13.06.2008 року та № 1158 від 20.05.2008 року (а.с. 72. 78), які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996 - XIV, п.1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Крім того, факт перевезення товару згідно даних договорів підтверджуться договором оренди автомобіля від 01.08.2007 року (а.с.118), актом передачі фургона вантажної марки «ГАЗ 2705»(а.с.120), подорожніми листами (а.с. 121-124), договором про надання автотранспорту від 14.01.2008 року (а.с. 125-126).
Таким чином, вищезазначені документи підтверджують факт реального настання правових наслідків за правочинами.
З наданих позивачем первинних документів вбачається, що укладення та виконання господарських договорів мало реальний товарний характер, оскільки, даний товар в подальшому реалізовувався ТОВ «Стандарт Інжинірінг», іншим суб'єктам господарювання, а саме: ОТГО «Південна залізниця», ВАТ «Одеський припортовий завод»та ТОВ «Дельта Вілмар СНД», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 86-142).
Доводи відповідача про те, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився та, не зберігався, суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, що сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 ст.5 цього Закону.
Відповідно до вимог п.п. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних
доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
На підставі зазначених норм вказані витрати були включені ТОВ «Стандарт Інжинірінг»до складу валових витрат у перевіряємому періоді, що не оспорювалося представником відповідача.
Доводи відповідача про те, що ПП «Юс-Технопром»ліквідовано 20 листопада 2008 року, однак невстановлені особи використовували печатку даного підприємства суд вважає, необґрунтованими, оскільки, вищезазначені договори були виконані сторонами в квітні -червні 2008 року. Отже, до моменту коли юридичну особу було ліквідовано.
Щодо посилання податкової в акті перевірки про нікчемність правочинів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «Стандарт Інжинірінг»та ПП «Юс-Технопром»та підтверджували висновки акту перевірки.
Під час розгляду справи, судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Суд зазначає, що укладені договори не визнані в встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване заниження позивачем в цьому випадку податку на прибуток - також немає.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податку на прибуток. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Юс-Технопром».
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області Державної податкової служби №0000522310/1 від 30.11.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова
особа).
Платіжними дорученнями № 58 від 20 лютого 2012 року та № 57 від 17 лютого 2012 року позивачем було сплачено судовий збір в сумі 522 грн. 06 коп.
Суд вважає, що судові витрати ТОВ «Стандарт Інжинірінг»в сумі 522 грн. 06 коп. підлягають відповідно до вимог ст. 94 КАС України відшкодуванню з Державного бюджету України, оскільки рішення по даній справі ухвалено на користь позивача.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 19 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 158 -163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг» до Державної податкової інспекції в м.Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000522310/1 від 30.11.2010 року -задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області Державної податкової служби № 0000522310/1 від 30.11.2010 року, яким ТОВ «Стандарт-інжинірінг»донараховано податок на прибуток в сумі 34804 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції в сумі 17402 грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інжинірінг»(65481, Одеська область, м.Южний, пр. Леніна, 21, оф. 201, код ЄДРПОУ 33436167) судовий збір у розмірі 522 грн. 06 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 24 квітня 2012 року.
Суддя Л.М.Токмілова