Справа № 1570/2563/2012
18 квітня 2012 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України про визнання протиправним роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України у частині визнання неможливості зарахування на посаду помічника адвоката особи, яка має вищу юридичну освіту з присвоєнням кваліфікації нижче бакалавра та визнання законним те, що особа , яка має диплом з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст за спеціальністю «Правознавство»може бути помічником адвоката,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України про визнання протиправним роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України у частині визнання неможливості зарахування на посаду помічника адвоката особи, яка має вищу юридичну освіту з присвоєнням кваліфікації нижче бакалавра та визнання законним те, що особа , яка має диплом з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст за спеціальністю «Правознавство»може бути помічником адвоката.
Відповідно до вимог статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником.
Згідно з вимогами статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві, крім іншого, зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Позивач надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України:
- справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
- позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду;
- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача -суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач маючи диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Правознавство», 05 січня 2012 року на підставі ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»звернувся до відповідача з приводу надання роз'яснення щодо того, чи може особа з освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст»бути помічником адвоката.
15 лютого 2012 року за № 428 позивачу було надано відповідь на його звернення за підписом Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, з посиланням на вимоги ст. 8 Закону України «Про адвокатуру» та пункту 2.1. Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 року № 6/2.
Позивачем зазначено, що враховуючи суперечність між Законом України «Про вищу освіту»від 17.01.2002 року та Порядком складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 року № 6/2, то Закон має вищу юридичну силу ніж підзаконний акт.
Крім того, позивач вважає, що він, як особа, яка має диплом з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст за спеціальністю «Правознавство», може бути помічником адвоката, тобто позов подано ним, як фізичною особою. В той же час, в позові відсутні посилання на те, яким чином оскаржувана відповідь Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, стосується прав, обов'язків або інтересів позивача, як фізичної особи.
Відповідно до ст. 10-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури в межах своїх повноважень приймає або затверджує положення, рекомендації, роз'яснення, рішення, обов'язкові для виконання кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, адвокатами та адвокатськими об'єднаннями, на яких поширюється їх дія.
Проте позивач не зазначив, чи були прийняті Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України рішення за оскаржуваним роз'ясненням та відносно кого такі рішення були прийняті, в тому числі, чи були вони прийняті відносно позивача, як фізичної особи.
Роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, не містить у собі будь-яких владних управлінських приписів, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.
Позивачем, крім іншого, ставиться вимога про визнання законним те, що особа, яка має диплом з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст за спеціальністю «Правознавство» може бути помічником адвоката.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно визначитися з позовними вимогами, враховуючи те, що оскаржуваний ним лист (повідомлення) на його звернення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин та юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо тлумачення Законів та підзаконних актів.
Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
При таких обставинах позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом подання належно оформленого позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 105, 106, 108 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України про визнання протиправним роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України у частині визнання неможливості зарахування на посаду помічника адвоката особи, яка має вищу юридичну освіту з присвоєнням кваліфікації нижче бакалавра та визнання законним те, що особа , яка має диплом з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст за спеціальністю «Правознавство»може бути помічником адвоката - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в строк до 07 травня 2012 року усунути недоліки, викладені в ухвалі та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Стеценко