справа № 1570/954/2012
11 квітня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.
при секретарі - Колотовічевій Г.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Котовську та Котовському районі Одеської області про скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -Позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Котовську та Котовському районі Одеської області (далі - УПФ) про скасування рішення № 4 від 11.01.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в розмірі 758,53 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішення відповідача № 4 від 11.01.2012 року винесено з грубим порушенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому підлягає скасуванню оскільки, позивач на протязі усього часу підприємницької діяльності вчасно та повно сплачувала до Пенсійного фонду всі необхідні платежі, а тому у неї не може бути ніякої заборгованості, та відповідач незаконно нарахував штраф та пеню.
Позивач до судового засідання не з'явилась, про день та час судового засідання була повідомлена належним чином та своєчасно. На адресу суд надійшла телеграма позивача (вхід. № 11879/2012 від 09.04.2012 року), згідно якої вона просить суд розглянути справу у її відсутність у зв'язку з хворобою.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, наполягав на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення, вказавши, що 14 квітня 2008 року Рішенням відповідача № 48 до Позивача було застосовано фінансову санкцію та нараховану пеню в розмірі 43,60 гривень за несвоєчасну сплату страхових внесків. 30 березня 2009 року Позивачем було подано до Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік (додаток 25), згідно якого, сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 700,52 гривень, яка повинна бути сплаченою до 01.04.2009 року. Суми даних заборгованостей Позивачем були сплачені лише 06 січня 2012 року. Тому, 11 січня 2012 року відповідачем на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача за несвоєчасну сплату страхових внесків та фінансової санкції було застосовано фінансову санкцію у розмірі 70,05 гривень та пеню у розмірі 688,48 гривень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає встановленим наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Котовську та Котовському районі Одеської області та згідно п.1ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV) має статус страхувальника, який зобов'язаний відповідно до п.4 ч.2 ст.17 цього закону подавати звітність до УПФ в порядку та формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затвердженої Постановою № 21-1 від 19.12.2003 року (далі - Інструкція) за підсумками року платники, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком.
30 березня 2009 року позивачем було подано до УПФ розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за 2008 рік в розмірі 700,52 гривень (а.с.29). Однак зазначена сума сплачена позивачем не була, у зв'язку з чим за позивачем склалася заборгованість зі сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік в розмірі 700,52 гривень.
УПФ на підставі ст.106 Закону та на підставі картки особового рахунку платника було прийнято та направлено на адресу позивача вимогу № Ф 3 від 02.04.2009 року про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 700,52 гривень (а.с.32), яка була отримана позивачем 11.04.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.33). Вказана вимога позивачем оскаржена не була.
Відповідно до вимог ст.106 Закону № 1058-IV суд відзначає, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється (абз.5 п.7); на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом (абз.6 п.7).
З положень наведеної норми закону чітко слідує, що за порушення пенсійного законодавства, які були вчинені суб'єктами права до 01.01.2011 року, юридична відповідальність застосовується за правилами законодавчих актів, що були чинними на момент скоєння правопорушення, тобто за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а на період до повного стягнення недоїмки, штрафів та пені (що процедурно охоплює собою також і етап винесення рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені та етап винесення вимоги) за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто і повноваження на застосування фінансових санкцій та винесення вимог.
Згідно з п.5 ч.9 ст.106 Закону № 1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV, абзацу пп. 5.3.2, п. 5.3. розділу 5 Інструкції - суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітній рік на підставі даних річної податкової декларації.
Розмір страхових внесків відповідно до п.1, 2 ст. 18 Закону № 1058-IV встановлює Верховна рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб, пропозиції про розмір страхових внесків носить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону № 1058-IV - суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахування пені та застосування фінансових санкцій.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду України, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплаченим (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, за несвоєчасне сплату суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до територіальних органів Пенсійного фонду у строки, визначені законодавством УПФ, позивачу правомірно на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»винесено рішення № 4 від 11 січня 2012 року про стягнення суми штрафу в розмірі 70,05 гривень та нарахування пені в розмірі 688,48 гривень (а.с.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що рішення відповідача відносно позивача прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо, а потому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-
В задоволені адміністративного позову Фізичної особи-підприємця - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Котовську та Котовському районі Одеської області про скасування рішення № 4 від 11.01.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в розмірі 758,53 гривень - відмовити в повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя СтеценкоО.О.
16 квітня 2012 року
.