Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/4516/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І.В.
при секретарі Телешові В.О.
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1 (дов.)
ОСОБА_2 (дов.)
відповідача: ОСОБА_3 (дов.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби
до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»
про стягнення з рахунків податкового боргу
Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (надалі - позивач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (надалі - відповідач, ОКП «Донецьктеплокомуненерго») про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у розмірі 10 281 808,42 грн.
До судового засіданні позивачем надана заява від 20.04.2012р. №7332/10/19-1 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 32 858 540,42 грн.
Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями, що підлягає примусовому стягненню.
До судового засідання відповідачем надана заява вхід. № 15176/12 від 26.04.2012р. щодо визнання позовних вимог у повному обсязі. Також, згідно цієї заяви, посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище, відповідач просить встановити порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення терміном на 12 місяців та розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 32 858 540,42 грн., терміном на 120 місяців.
У судовому засіданні від 27.04.2012р. представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив встановити порядок виконання судового рішення згідно зазначеної заяви.
Представник позивача у судовому засіданні від 27.04.2012р. позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та не заперечував проти задоволення заяви про встановлення порядку виконання рішення шляхом розстрочення стягнення податкового боргу.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 03337119, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Донецька, б. 38, про що зазначено у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.
На підставі податкових декларацій з податку на додану вартість №9013356365, №9016615521, №9016615204, №9016622639 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9020134022 у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 32 858 540,42 грн.
Відповідно вимог законодавства на адресу відповідача було направлено: першу податкову вимогу від 12.10.2004р. № 1/1623 та другу податкову вимогу від 16.11.2004р. № 2/1642, які не відкликані у зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу.
Таким чином, станом на 01.01.2011р. на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.
До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.
Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Наявність податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 32 858 540,42 грн. підтверджується заявою відповідача вхід. № 15176/12 від 26.04.2012р. та не спростовується представником відповідача.
На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі заявленої суми податкового боргу, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Крім того, як вказувалось вище, відповідачем подана заява від 23.04.2012р. № 930 про встановлення порядку та способу виконання судового рішення.
Відповідно вказаної заяви, відповідач посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище, просить встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом відстрочення терміном на 12 місяців та розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 32 858 540,42 грн., терміном на 120 місяців.
На підтвердження факту тяжкого фінансового стану відповідача, останнім баланс на 01.04.2011р. та на 01.04.2012р., звіт про фінансові результати за четвертий квартал 2011р.та за четвертий квартал 2012р. та накази про реорганізацію та зміну суттєвих умов праці, довідка про дебіторську заборгованість та довідка про залишки кредитних коштів.
Представники позивача щодо задоволення вказаної заяви не заперечували.
Частиною першою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку щодо необхідності встановлення порядку виконання рішення шляхом відстрочення та розстрочення стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 32 858 540,42 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання позовних вимог Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийняти.
2. Позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити повністю.
Стягнути грошові кошти з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ідентифікаційний код 03337119, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Донецька, б. 38) з рахунків у банках, обслуговуючих Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», на суму податкового боргу у розмірі 32 858 540 (тридцять два мільйони вісімсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот сорок) гривень 42 (сорок дві) копійки.
3. Заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про встановлення порядку та способу виконання рішення задовольнити.
Встановити порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення на 12 (дванадцять) місяців та розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі №2а/0570/4516/2012 на 120 (сто двадцять) місяців, починаючи з травня 2013 року, шляхом сплати Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» суми боргу у розмірі 32 858 540 (тридцять два мільйони вісімсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот сорок) гривень 42 (сорок дві) копійки копійок щомісячними платежами у розмірі 273 821 (двісті сімдесят три тисячі вісімсот двадцять одна) гривень 17 (сімнадцять) копійок щомісячно, а в квітні 2023 року - у розмірі 273 821 (двісті сімдесят три тисячі вісімсот двадцять одна) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок.
4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 квітня 2012 року, повний текст виготовлено 28 квітня 2012 року.
6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Буряк І. В.