710/955/12
Рядок статзвіту 12
23 квітня 2012 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді: Вінер Е.А.
з секретарем: Фалес Л.І.
з участю державного
обвинувача: Данканич В.В.
потерпілої ОСОБА_1
підсудного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця
АДРЕСА_1, українця,
з освітою середньою, громадянина
України, не працюючого,
розлученого, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України
Підсудний ОСОБА_2 згідно рішення Свалявського районного суду від 28.02.2000 року зобов"язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини всіх видів заробітку та не менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян .Підсудний на протязі 2009-2010 роках працював на сезонних роботах в м.Києві та Російській Федерації, де отримував в середньому по 1000 гривень на місяць, а також протягом 2011 року періодично працював на різних роботах у громадян, отримуючи по 100 гривень за робочий день, що складало 1500 гривень на місяць. Однак ОСОБА_2 з 2009 року по лютий місяць 2012 року, приховуючи свої заробітки (доходи) злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини, в результаті чого допустив заборгованість по сплаті аліментів на суму 11767 гривень 90 копійок.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що згідно рішення суду він частково сплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_3. В повному обсязі не міг сплачувати аліменти, так як не мав постійного місця роботи, а тому виникла заборгованість.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що підсудний сплачує аліменти лише частково.
На підставі наведеного, враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчинені ним злочину, суд приходить до висновку про недоцільність допиту свідків під час судового засідання з приводу обставин вчинення злочину. Всі учасники судового процесу також вважають недоцільним допит свідків під час судового засідання.Таким чином, суд вважає за можливе обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, обмеження дослідження фактичних обставин справи учасникам судового процесу зрозумілі.
На підставі наведеного, суд визнає достовірними показання підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні з приводу обставин скоєння злочину, поскільки вони повністю відповідають іншим, встановленими по справі і перевіреними в суді доказами і в сукупності з ними повністю стверджують вину підсудного у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
На підставі наведених та оцінених судом доказів, суд визнає ОСОБА_2 винним у вчинені злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України та вважає, що органи попереднього слідства вірно кваліфікували його дії за вказаним законом.
Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання за ст. 164 ч. 1 КК України, суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані що характеризують особу підсудного.
Як пом"якшуючі та обтяжуючі покарання підсудного обставини суд не знаходить.
Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд вважає за можливе призначити покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів і застосувати до ОСОБА_2 покарання не пов"язане з позбавленням волі та примінити до нього ст.75 КК України.
Крім того, на підсудного ОСОБА_2 . слід покласти обов"язки, передбачені ст.76 КК України, а саме не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Судових витрат не має.
Речових доказів не має.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі строком два роки.
На підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов"язку не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
До вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_2 залишити зобов»язання
На вирок може бути подано апеляцію протягом п»ятнадцяти діб до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд Закарпатської області.
ГОЛОВУЮЧИЙ: Е. А. Вінер