2/0108/2048/11
РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|
|частка|
17 квітня 2012 р.
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючої
судді Кіт М.В.
при секретарі Лєсковій С.А.
розглянувши|розглядувати| у відкритому|відчиняти| судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 2/3 частки квартири за набувальною давністю,
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з|із| позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання|зізнання| права власності на 2/3 частки|частку| квартири за набувальною давністю.|давнині| Позовні вимоги мотивувала тим, що в 1982 році їй була надана квартира АДРЕСА_1. На початку 1994 р. внуком|онуком| ОСОБА_4 вона була виписана з|із| квартири, а квартира приватизована її внуком|онуком| ОСОБА_4, його дружиною|жінкою| ОСОБА_2 і правнучкою ОСОБА_3 Після|потім| приватизації в 1995 р. ОСОБА_2 з|із| дочкою ОСОБА_3 виписалися з|із| квартири і виїхали в м. Козельськ Калузької області Російської Федерації, де постійно проживають. Внук|онук| ОСОБА_4 10 січня 1998 року свою 1/3 частку|частку| квартири подарував їй -позивачу|позовниці,позивачці|. З|із| 1995 р. відповідачі в квартирі не проживають, комунальних послуг не оплачують, не цікавляться технічним стано|достаток|м квартири, не беруть участь в ремонті, квартири не потребують. Вісь цей час в квартирі проживає одна позивач|позовниця,позивачка|, стежить за технічним станом|достатком|, оплачує всі комунальні послуги, вважає|лічить|, що вона має право на 2/3 частки|частку| квартири за набувальною давністю.|давнині| Просила|прохала| суд на підставі ст. 344 ЦК України визнати за нею право власності на 2/3 частки|частку| квартири АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач|позовниця,позивачка| ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги і просила|прохала| задовольнити їх в повному|цілковитому| об'ємі|обсязі|.
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про слухання справи|речі| сповіщені. Допитані в порядку судового доручення позов не визнали і пояснили, що ОСОБА_2 вийшла заміж за внука|онука| позивача|позовниці,позивачки| ОСОБА_4 в 1990 р. і переїхали проживати в м. Керч за місцем проживання свекрухи. У ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3. У 1994 р. з відома бабусі ОСОБА_4 -позивача|позовниці,позивачки| ОСОБА_1, вони зареєструвалися в квартирі АДРЕСА_1, а потім приватизували її на трьох чоловік. Пізніше стосунки у подружжя ОСОБА_1 зіпсувалися, ОСОБА_4 став все програвати в карти, залишав сім'ю без коштів для існування, дружині|жінці| почали|стали| загрожувати|погрожувати| по карткових боргах|обов'язках| чоловіка|мужа| і в 1997 р. ОСОБА_2 разом з дитиною|дитям| вимушена|змушена| була виїхати до своїх батьків в м. Козельськ. Із|із| спірної квартири також вони вимушені|змушені| були виписатися. У цьому ж 1997 р. шлюб був розірваний. ОСОБА_4 аліменти не платив і вони домовилися, що він подарує дочці ОСОБА_3 свою 1/3 частку|частка| квартири. Надалі ОСОБА_2 стало відоме, що чоловік|муж| подарував свою 1/3 частку|частка| бабусі. Щорічно|щорік| вони відвідували м. Керч, але|та| в квартиру їх не пускали і вони вимушені|змушені| були знімати житло. Також вони пропонували виплачувати грошову компенсацію за свою частку|частку| в утриманні|вмісті,утриманні| квартири, проте|однак| ОСОБА_4 і ОСОБА_1 відмовилися, платіжні документи не надавали. Просили|прохали| в задоволенні позову відмовити, справу|річ| розглянути|розглядувати| в їх відсутність.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи|речі|, суд вважає|лічить|, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено|установлений|, що відповідач ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з|із| ОСОБА_4 з 1990 року, який надалі вони розірвали. Від спільного життя у них в ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3.
Всі вони були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. Квартира складається з однієї житлової кімнати площею|майданом| 17,2 кв.м.
У 1994 році вони в рівних частках приватизували вказану квартиру, про що їм було видано свідоцтво|свідчення,посвідку| про право власності на житло 20 квітня 1994 р. (а.с.11).
10 січня 1998 року ОСОБА_4 подарував позивачеві ОСОБА_1 належну йому 1/3 частку|частка| квартири, що підтверджується нотаріально посвідченим|посвідчувати| договором дарування (а.с. 12). Після чого вона 20 січня 1998 року зареєструвалася по вказаній квартирі (а.с.7 зворот).
Позивач|позовниця,позивачка| ОСОБА_1 указує|вказує|, що з|із| 1995 р. відповідачі не проживають в квартирі, вона постійно проживає в квартирі, користується нею, а тому за нею слід визнати право власності за набувальною давністю.
Згідно ст. 344 ЦК України особа|обличчя,лице|, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито|відчиняти|, безперервно володіти нерухомим майном протягом|упродовж| десяти|десятеро| років, набуває|придбаває| право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлене|установлене| цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Суд не може погодитися з|із| вимогами позивача.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 зареєструвалася в спірній квартирі після|потім| придбання|надбання| нею права власності на неї. Надалі вона проживала і користувалася квартирою як співвласник, на якого розповсюджуються|поширюються| зобов'язання по оплаті за утримання|вміст,утримання| будинку|дому,хати| і прибудинкової території, оплаті спожитих комунальних послуг.
Відповідачі указують|вказують|, що вимушені|змушені| були в 1997 р. знятися з реєстрації і виїхати проживати в Російську Федерацію за місцем проживання батьків відповідачки ОСОБА_2 Вказаний від'їзд був пов'язаний з протиправною поведінкою чоловіка|мужа| ОСОБА_2, і внука|онука| позивача|позовниці,позивачки|, - ОСОБА_4, унаслідок|внаслідок| чого сім'я залишилася без засобів|коштів| існування. Надалі користування своєю власністю було утруднене тим, що вони проживали в іншій державі, а також тим, що позивач перешкоджала користуватися їм своєю власністю, не пускаючи їх в квартиру. Інтерес до квартири відповідачами не втрачений.
У спростування доводів відповідачів позивач доказів суду не представила|уявляла|. У зв'язку з вказаним суд не може визнати за позивачем право власності на 2/3 частки|частку| спірної квартири за набувальною давністю.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд
ВИРІШИВ|рішав,розв'язав|:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 2/3 частки квартири за набувальною давністю, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіт М.В.