Справа № 2-1823/11
10 квітня 2012 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді Гордєйчик Т.Ф.
при секретарі : Левченко К.В.
за участю адвоката : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ЗАТ Акціонерна Страхова Компанія «Інтер Транс Поліс»,- про відшкодування шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненою внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, у якому просить стягнути із відповідача на свою користь 19 474 гривні 87 копійок матеріальної шкоди, яка складається із наступних сум: - 12 178, 29 гривень витрат на відновлення транспортного засобу, 150 гривень оплати послуг за розрахунок втрати товарної вартості автомобілю після ДТП, - 200 гривень внеску готівки для перерахування за послуги діагностики після ДТП, - 3946, 58 гривень втрати товарної вартості автомобіля, а також просив стягнути 3000 гривень за надання правової допомоги щодо представництва його інтересів у суді і 5000 гривень моральної шкоди, а всього, таким чином, просив стягнути на свою користь 24 474, 87 гривень.
У відповідності до ухвали суду від 13 лютого 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, було залучене ЗАТ Акціонерна Страхова Компанія «Інтер Транс Поліс»( а.с. 86).
Вимоги мотивовані тим, що 13 грудня 2010 року о 07 год. 45 хвилин на 0 км + 800 м автодороги «Ялта -Севастополь»відбулася дорожньо -транспортна подія ( далі ДТП) , в результаті якої автомобіль марки «Тойота»державний номер НОМЕР_1, який належить позивачеві, був пошкоджений з вини водія ОСОБА_3, який, керуючи своїм автомобілем марки «ВАЗ- 2101»номерний знак НОМЕР_3 , порушив Правила дорожнього руху в Україні і здійснив зіткнення із автомобілем позивача, спричинивши, тим самим, вказану матеріальну шкоду.
Вимоги у частині відшкодування моральної шкоди мотивовані тим, що відповідач відмовився від добровільного вирішення спору, внаслідок чого позивачеві неодноразово приходилося їздити з міста Ялти до міста Севастополю для контролювання ремонту пошкодженого автомобілю, що порушило його звичайний уклад життя, завдало суттєвих незручностей , внаслідок чого позивач відчував душевні страждання та негативний психологічний тиск.
У судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали у відповідності до наведеного.
Представник відповідача позов не визнав з тих підстав, що його цивільно - - правова відповідальність застрахована і ліміт відповідальності складає 25 000 гривень, тобто спричинена шкода може бути повністю покрита за рахунок страхового відшкодування. Щодо відшкодування моральної шкоди, то також з цією вимогою не погоджується, оскільки вона, на його погляд, належним чином не мотивована, а наведені позивачем доводи в її підтвердження не являються підставою для стягнення моральної шкоди.
Вимога про відшкодування витрат на правову допомогу взагалі ніякими доказами не підтверджується.
Таким чином, просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи ЗАТ Акціонерна Страхова Компанія «Інтер Транс Поліс»до суду не з'явився, не повідомивши про причини своєї неявки. Заперечень на позов не надав.
Суд, заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи , прийшов до висновку , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з вимогами статей 10 та 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі наданих суду доказів встановлено, 13 грудня 2010 року о 07 год. 45 хвилин на 0 км + 800 м автодороги «Ялта -Севастополь»відбулася дорожньо -транспортна подія ( далі ДТП) , в результаті якої автомобіль марки «Тойота»державний номер НОМЕР_1, який належить позивачеві, був пошкоджений з вини водія ОСОБА_3, який, керуючи своїм автомобілем марки «ВАЗ- 2101»номерний знак НОМЕР_3 , здійснив зіткнення із автомобілем позивача, чим спричинив йому механічні пошкодження.
Згідно до постанови Ялтинського міського суду від 18. 01. 2011 року ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні даної ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпрАП України у вигляді штрафу ( а.с. 24).
Вказана постанова оскаржена не була і набрала законної сили 31. 01. 2011 року ( а.с. 24).
Згідно до вимог ст. 61 п. 4 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно -правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду , однак лише з питань , чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Позивач просить стягнути із відповідача зазначену суму матеріальних збитків, посилаючись на положення ст. 1187 ч. 2 ЦК України , згідно до яких шкода, заподіяна майну фізичної особи або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка його заподіяла.
Але судом встановлено, що цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_3, власника автомашини марки «ВАЗ- 2101»номерний знак НОМЕР_3 застрахована в ЗАТ Акціонерна Страхова Компанія «Інтер Транс Поліс», про що свідчить наданий поліс № ВЕ / 0511060 обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий на строк в один рік терміном дії , починаючи із 03. 02. 2010 року до 02 . 02. 2011 року ( а.с. 54).
Згідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо -транспортної пригоди , яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.
Відповідно до вимог ст. 33. 1 вказаного Закону учасники дорожньо -транспортної пригоди зобов'язані: - терміново повідомити про дорожньо - транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України ; - ст. 33. 1. 2 - вжити заходів для невідкладного , але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності , або, у випадках , передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо -транспортної пригоди. .Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально ; - ст. 3. 1. 3 - проінформувати один одного про себе, своє місце проживання , назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; - 33. 1. 4- вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
Із наданих судові матеріалів вбачається, що позивач приймав необхідні заходи щодо своєчасного повідомлення страховика винуватця ДТП про настання страхового випадку , на адресу якого 14. 12. 2010 року надав заяву про здійснення виплати страхового відшкодування згідно до договору добровільного страхування власників наземних транспортних засобів, зазначивши поліс № ВЕ / 0511060 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності відповідача ( а.с. 56), що визнавалося у судовому засіданні, але до теперішнього часу, як зазначив позивач та його представники , не отримали будь -якого страхового відшкодування.
Але дана обставина не являється підставою для перекладання обов'язку страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування на відповідача ОСОБА_3.
До того ж, позивач не надав судові доказів тому, що страхова компанія відмовила йому у зазначеній виплаті.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення завданої матеріальної шкоди.
Щодо вимог про стягнення спричиненої моральної шкоди, то суд вважає за можливе задовольнити позов у цієї частині частково з наступних підстав.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала за наявності її вини.
Вина відповідача у скоєнні даної ДТП доказана постановою Ялтинського міського суду від 18. 01. 2011 року, згідно до якої ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні вказаної ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпрАП України у вигляді штрафу ( а.с. 24).
Суд погоджується із вищезазначеними доводами позивача про спричинення йому внаслідок даного ДТП моральної шкоди, але вважає її розмір завищеним, при цьому у відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди приймає до уваги характер правопорушення, внаслідок якого були завдані механічні ушкодження автомобілю позивача, глибину його душевних страждань, наявність незручностей внаслідок ушкодження автомобіля, а у зв'язку з цим порушення привичного життєвого укладу позивача .
Таким чином, враховуючи вимоги розумності і справедливості , суд задовольняє вимоги щодо відшкодування моральної шкоди частково.
Щодо стягнення витрат , пов'язаних із наданням правової допомоги у розмірі 3000 гривень, на стягненні яких наполягає позивач, то суд не вбачає для цього законних підстав, оскільки вказана вимога не підтверджена будь - якими доказами.
Окрім того, суд звертає увагу, що у відповідності до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, окрім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Судові не надано безспірних доказів тому, що ПП ОСОБА_5 сплатив позивачеві за надання правової допомоги 3000 гривень . Окрім того, відсутні відомості про те, що даний приватний підприємець являється фахівцем в області права, що являється обов'язковим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60 , 61, 84, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду у розмірі 2 000 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а учасниками судового процесу, які не були присутні у судовому засіданні, в той же строк з дня отримання копії мотивованого рішення суду .
Суддя
Алуштинського міського суду Т.Ф.Гордєйчик