16 березня 2012 р.Справа № 1624/2а-823/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.04.2011р. по справі № 1624/2а-823/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
04.04.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області у відмові в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області здійснити йому нарахування та виплату додаткової пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності з вимогами ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності з вимогами ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 1 серпня 2010 року;
- в майбутньому у разі збільшення мінімальної пенсії за віком визначеної Законом України своєчасно здійснювати перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.04.2011р. позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії у розмірі передбаченому ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області перерахувати додаткову пенсію ОСОБА_1 з 01.08.2010 відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, що віднесена до 2 категорії та донарахувати додаткову пенсію виходячи з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком із застосуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплатити нараховані суми за період з 01.08.2010 по 18.05.2011 з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", ст. ст. 99, 100 КАС України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував приписів ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства, що призвело до частково неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 04.04.2011р. Отже, враховуючи шестимісячний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 04.10.2010р.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії за період до 04.10.2010р. підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що через порушення судом норм процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.08.2010р. по 03.10.2010р.
Разом із цим, колегія суддів, частково погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання додаткової пенсії в розміріх, встановленому ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону №796.
Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії за період з 04.10.2010р. по 18.05.2011р.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям ухвали про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.04.2011р. по справі № 1624/2а-823/11 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.08.2010р. по 03.10.2010р., прийняти ухвалу, якою цю частину позовних вимог ОСОБА_1 залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.04.2011р. по справі № 1624/2а-823/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.