22 березня 2012 р. Справа № 2а-7383/10/1622
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 25.11.2010р. по справі № 2а-7383/10/1622
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві
про зобов'язання вчинити певні дії,
18.06.10 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, перерахувати його пенсію з 19.02.10 року з урахуванням показника середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2009 рік та виплатити заборгованість по пенсії.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 25.11.2010р. позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві встановити та виплачувати позивачу починаючи з 19.02.11 р. розмір пенсії за віком, який розрахований виходячи із показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, за 2010 рік.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів п.3 ч.1 ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що здійснюючи в 2011 році позивачу перерахунок пенсії, відповідач мав застосовувати показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" враховується при перерахунку пенсії, за 2010 рік, що призвело до порушення прав позивача.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" (надалі-Закон 1058) передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 Закону 1058 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 Закону 1058 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Колегія суддів зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії"є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим. Таке ототожнення судом першої інстанції є помилковим, неправомірним, безпідставним.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" та Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України положення постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, як встановив суд першої інстанції, відсутні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не вірно надав правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ст.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 25.11.2010р. по справі № 2а-7383/10/1622 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.
Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.
Спаскін О.А.