16 березня 2012 р.Справа № 2а-2852/11/1819
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.11.2011р. по справі № 2а-2852/11/1819
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
11.10.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області щодо відмови йому у перерахунку пенсії неправомірними;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за заподіяну шкоду здоров'ю щомісяця, починаючи з січня 2008 року згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячно в розмірах, зазначених в Законах "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та в подальшому нараховувати йому додаткову пенсію за заподіяну шкоду здоров'ю в розмірі, встановленому Законом - 15 % мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії щомісяця, починаючи з січня 2008 року згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської кататсрофи" за проживання на території радіологічного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, зазначених в Законах "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та в подальшому нараховувати йому до основної пенсії надбавку в розмірі, встановленому Законом - однієї мінімальної заробітної плати.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.10.2011р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії та проведенні її виплати, відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині позовних вимог за період з 01.01.2008 року по 10.04.2011 року у зв'язку з тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду та визнання причин пропуску строку неповажними залишено без розгляду.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.11.2011р. позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати ло основної пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 11.04.2011р. по 22.07.2011р.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області нарахувати ОСОБА_1 до основної пенсії щомісячну доплату як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до вимог ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 11.04.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум, в подальшому, тобто з 23 липня 2011 року до зміни в законодавстві або статусу позивача нараховувати і виплачувати щомісячну доплату як постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії у порядку та розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р., №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008р., просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з вимогами статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення провадиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є непрацюючим пенсіонером, мешкає в зоні радіоактивного забруднення території - зоні посиленого радіоекологічного контролю (а.с. 5, 6, 8), про що не заперечує відповідач.
За таких обставин, позивач має право на отримання доплати як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Між тим, як вбачається із заперечень, наданих відповідачем, зазначена доплата позивачу нараховувалась та виплачувалась в розмірах менших ніж встановлено зазначеною нормою, а саме у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні позивачеві розміру доплати до пенсії застосуванню підлягає ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо обов'язку відповідача здійснити позивачеві перерахунок та виплату доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до осіб 4 категорії, що потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону №796.
Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення та виплату йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі, встановленому ст.51 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме 15% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне, скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 11.04.2011р. по 28.04.2011р., з наступних підстав.
Відповідно ст.203 Кодексу адміністративного судочинства постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011р. прийнятою за наслідками перегляду постанови Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2011р. вирішено такий самий спір між тими самими сторонами та задоволено позовні вимоги про перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 09.09.2010р. по 28.04.2011р. Зазначене рішення набрало законної сили до винесення постанови Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.11.2011р.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області нарахувати ОСОБА_1 до основної пенсії щомісячну доплату як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до вимог ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 11.04.2011р. по 28.04.2011р. та закриття провадження в цій частині.
Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Керуючись п. 4 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області задовольнити частково.
Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.11.2011р. по справі № 2а-2852/11/1819 скасувати в частині визнання неправомірними дій та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області нарахувати ОСОБА_1 до основної пенсії щомісячну доплату як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до вимог ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 11.04.2011р. по 28.04.2011р.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області про зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання неправомірними дій та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області нарахувати ОСОБА_1 до основної пенсії щомісячну доплату як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до вимог ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 11.04.2011р. по 28.04.2011р. - закрити.
В іншій частині постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.11.2011р. по справі № 2а-2852/11/1819 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.