Ухвала від 16.03.2012 по справі 2036/2а-6527/11

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 р.Справа № 2036/2а - 6527/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 21.12.2011р. по справі № 2036/2а - 6527/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю,

ВСТАНОВИЛА:

28.11.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (надалі по тексту -відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області незаконними;

- визнати за позивачем ОСОБА_1 право отримувати з 01.06.2000р. - державну пенсію - у розмірі не менш 8 мінімальних пенсій за віком (прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановленого для осіб, які втратили працездатність), станом на момент виплати, а також - додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а також - суму підвищення щомісячної пенсії у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області припинити дії, що порушують права Позивача;

- зобов'язати Відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області поновити порушені права ОСОБА_1 та привести розмір пенсії, що належать виплаті йому у відповідності до Закону України № 796, п.2 ч.2 ст.7 та ч.4 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ст. 1 Закону України "Про прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", зокрема: - державної пенсії у розмірі не менш 8 мінімальних пенсій за віком ( прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановленого для осіб, які втратили працездатність ), станом на момент виплати, - додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, суми підвищення щомісячної пенсії у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.06.2000р.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 28.11.2011р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про визнання дій щодо нарахування основної та додаткової пенсії по інвалідності неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної пенсії у розмір 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.06.2000 р. як інваліду 2 групи ЧАЕС, та встановити підвищення щомісячної пенсії у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 27 травня 2011 року залишено без розгляду.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 21.12.2011р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області щодо перерахунку ОСОБА_1 основної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 28 травня 2011 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нарахування та провести виплату основної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 28 травня 2011 року по 22 липня 2011 року, та здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області щодо встановлення підвищення щомісячної пенсії у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, передбачене ч.4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанов Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008р., № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008р., просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи з 01.06.2000 року, як учасник ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, віднесений до 1 категорії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, інвалідами 2 групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.

Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Разом з цим, 14 червня 2011 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня2011 року.

Таким чином, з 23.07.2011р. розмір основної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, визначається постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011р.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що до 23.07.2011р. законодавчо не було встановлено застосування положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у порядку та розмірах, встановлених будь - якими іншими нормативно-правовими актами, колегія суддів, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшла висновку, що до зазначеної дати при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягав розмір пенсії встановлений ст.ст.50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постановами Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008р., та № 654 від 16.07.2008р. "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Таким чином, до 23.07.2011р. позивач мав право на отримання основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а тому дії відповідача щодо нарахування та виплати зазначеної пенсії у меншому розмірі є протиправними.

Разом з цим, здійснюючи з 23.07.2011р. нарахування та виплату позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011р., відповідач діяв на підставі та у спосіб, що визначені діючим законодавством.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 28.05.2011р. по 22.07.2011р.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 21.12.2011р. по справі № 2036/2а - 6527/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

Попередній документ
23820682
Наступний документ
23820684
Інформація про рішення:
№ рішення: 23820683
№ справи: 2036/2а-6527/11
Дата рішення: 16.03.2012
Дата публікації: 08.05.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: