16 березня 2012 р.Справа № 1617/2а-105/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.02.2011р. по справі № 1617/2а-105/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області
про визнання неправомірними дій відповідача щодо та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення,
11.01.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, щодо відмови у виплаті йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2010 роки;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області виплатити йому суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2001/2010 роки.
Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.02.2011р. зазначений позов задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області неправомірними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Бодавка Лохвицького району Полтавської області, допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру встановленого ст.53 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" та провести виплату належних сум відповідно до закону з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови Кабінету Міністрів України № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалдіи 2 групи мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. При цьому дію зазначеної статті зупинено чи змінено не було. Таким чином, позивач у 2011 році має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Між тим, відповідачем у 2010 році було виплачено позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі меншому, ніж встановлено зазначеною нормою, а саме у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачу застосуванню підлягає ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний у 2010 році здійснити позивачу нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі визначеному ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.02.2011р. по справі № 1617/2а-105/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.