Справа № 2-11/11 Головуючий 1 інстанції -
Провадження: 22-ц -2090/238/2012 Библів С.В.
Категорія: -договірні Доповідач -Коровін С.Г.
14 лютого 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого: -Коровіна С.Г.
Суддів : - Коваленко І.П.
Довгаль Г.П.
При секретарі: - Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Первомайської міської ради Харківської області в особі міського голови, ОСОБА_6 в особі її представника ОСОБА_7 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 жовтня 2011 року по справі за позовом Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Первомайської міської ради Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -ініціативна група по захисту житлових та інших прав громадян ОСОБА_8, ОСОБА_6 до СПДФО ОСОБА_9, СПДФО ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання угоди договору купівлі -продажу частки будинку -гуртожитку недійсною, -
В жовтні 2010 року Первомайський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Первомайської міської ради Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на стороні позивача -ініціативна група по захисту житлових та інших прав ОСОБА_8, ОСОБА_6 до СПДФО ОСОБА_9, СПДФО ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання угоди купівлі -продажу частини гуртожитку недійсною.
Позивач посилався на те, що 06.11.2004 року між підприємством - банкрутом ВАТ «Первомайський завод будівельних виробів»в особі ліквідатора Чобота О.А., який діяв у якості продавця та Суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами ОСОБА_10 та ОСОБА_9 укладений договір купівлі -продажу 919/1000 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1
Позивач посилався на те, що договір суперечить вимогам закону, а саме ст. 26 діючого на той час Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року. Прокурор вважає, що дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, у разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються у встановленому порядку. Ліквідатор включив до ліквідаційної маси гуртожиток, заселений людьми. Крім того гуртожиток продано не на відкритих торгах.
За позовом прокуратури рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2007 року договір купівлі -продажу від 06.11.2004 року визнано недійсним.
17.05.2006 року СПДФО ОСОБА_10 та ОСОБА_9 уклали з ОСОБА_11 договір купівлі -продажу 970/1000 частин зазначеного гуртожитку. Позивач посилався на те, що, оскільки, перший договір-купівлі продажу визнано недійсним, то і наступний договір купівлі-продажу цього майна необхідно визнати недійсним. Він вважає, що мешканці будинку мали переважне право на придбання житла. Договір купівлі -продажу будинку порушує їх права на житло.
Рішенням суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Міський голова просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визнати договір купівлі -продажу 970/1000 частин гуртожитку, укладеного між СПДФО ОСОБА_13 та ОСОБА_9 і ОСОБА_11 17.05.2006 року недійсним. Він вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим доказам і обставинам справи. Суд не врахував, що ОСОБА_11 придбала гуртожиток в якому проживають мешканці.
Апелянт вважає, що договір купівлі -продажу необхідно визнати недійсним і заперечує проти посилання суду на необхідність проведення віндикації, а не визнавати правочин недійсним. При цьому апелянт не вказує кому передати майно у разі визнання договору купівлі -продажу недійсним і яким чином проводити реституцію.
Представник ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Він вважає, що судом порушені норми матеріального і процесуального закону. Будинок, який має статус гуртожитку приватизації та продажу не підлягає. Суд не захистив житлові права мешканців гуртожитку, судом не враховано, що договір купівлі-продажу гуртожитку суперечить вимогам закону і порушує конституційні права його мешканців. На думку представника суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог. Представник не заперечує, що Первомайська міськрада не була і не є власником спірного будинку, але вважає, що має право просити визнати правочин недійсним.
Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.11.2004 року між підприємством-банкрутом ВАТ «Первомайський завод будівельних виробів»в особі ліквідатора Чобота О.А., який виступав у якості продавця та Суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які виступали у якості покупців будо укладено договір купівлі -продажу 919/1000 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1
17.05.2006 року СПДФО ОСОБА_10, ОСОБА_9 продали, а ОСОБА_11 придбала 970/1000 часток спірного житлового будинку.
Лише 31.05.2006 року Первомайська міжрайонна прокуратура звернулася з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.11.2004 року до Господарського суду Харківської області. Позов задоволено і договір визнано недійсним 26.07.2007 року.
Позивач обґрунтовував недійсність договору купівлі-продажу від 17.05.2006 року тим, що рішенням Господарського суду від 31.05.2006 року визнано недійсним договір купівлі -продажу цього будинку укладеного між іншими сторонами 06.11.2004 року.
При таких обставинах суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_11 є добросовісним набувачем і само по собі визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним не є підставою визнавати недійсними всі правочини, які були укладені щодо спірного майна. Позивач не навів підстав для визнання договору недійсним і суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що при таких обставинах зацікавлені особи мають право звернутися до суду з віндикаційним позовом про витребування спірного майна. Позивачем не зазначено власника, права якого порушені, при укладенні договору купівлі -продажу між СПДФО ОСОБА_9, СПДФО ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Позивачем не доведено, що ОСОБА_11 протиправно заволоділа спірним майном.
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст. 387, 388 ЦК України власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Позивачем не зазначено хто крім підприємства -банкрута ВАТ «Первомайський завод будівельних виробів»був власником частини будинку придбаної ОСОБА_11 і кому повертати будинок у разі визнання договору недійсним. Первомайська міськрада не заперечувала проти продажу спірного будинку при ліквідації підприємства -банкрута.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що попереднього власника спірного будинку не існує (21.08.2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців внесено запис про припинення юридичної особи -ВАТ «Первомайський завод будівельних виробів»), Первомайська міська рада Харківської області не є власником, а лише могла бути ним у разі правильного розпорядження ліквідаційною масою підприємства-банкрута і не може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним чи витребуванні майна.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційні скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги відхилити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий -
Судді