Рішення від 07.05.2012 по справі 2-415/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-415/11 Головуючий 1 інстанції -

Провадження№22-ц 2090/1265/2012 р. Прошутя І.Д.

Категорія: -трудові Доповідач -Коровін С.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: -Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Довгаль Г.П.

При секретарі: - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до голови правління ЗАТ «Будгідравліка»ОСОБА_7, ЗАТ «Будгідравліка»про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, заборгованості по заробітній платі внаслідок фіктивного наказу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

13 травня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Будгідравлика»та голови правління ЗАТ «Будгідравлика»ОСОБА_7 і просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі за вересень 2009 року в сумі 617 грн.37 коп., за період з жовтня 2009 року по 01 березня 2010 року в сумі 11112 грн., вихідну допомогу в сумі 2444,66 грн., середній заробіток за весь час затримки виплат, належних при звільненні, по день розгляду справи в розмірі 52517 грн71 коп., суму недоплачену за час переведення підприємства на скорочений робочий день в сумі 5112 грн.08 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1250 грн.

Позивач посилався на те, що працював у відповідача головним енергетиком з 01 липня 2008 року по 01 березня 2010 року. Після звільнення з підприємства за власним бажанням 01.03.2010 року він одержав трудову книжку, але з ним своєчасно не проведено остаточний розрахунок і він втратив частину своїх доходів.

Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково. Суд стягнув з ЗАТ «Будгідравліка»на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі в сумі 11730 грн. 27 коп. вихідну допомогу в сумі 2444 грн. 66 коп., за затримку розрахунку при звільненні 15100 грн. моральну шкоду - 500 грн. Всього стягнуто на користь позивача 29774 грн.93 коп. Стягнуто з ЗАТ «Будгідравліка»на користь держави 51 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду змінити, стягнути з ЗАТ «Будгідравліка»на його користь заборгованість по заробітній платі -11730,27грн., вихідну допомогу -2444,66 грн., середню заробітну плату за час затримки повного розрахунку 52217,71 грн., заборгованість із заробітної плати за час дії фіктивного наказу 15112,08 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1250 грн.

Апелянт посилається на те, що згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Ніякого спору про розмір заборгованості не було і суд першої інстанції безпідставно застосував правила ч.2 ст.117 КЗпП України і зменшив суму стягнення.

Суд не врахував, що відносно керівника підприємства ОСОБА_7 порушувалася кримінальна справа за ст..175,172 КК України. Позивач вважає, що матеріалами кримінальної справи доведено, що ОСОБА_7 видав фіктивний наказ і позивач внаслідок цього наказу недоотримав заробітну плату в сумі 15112,08 грн., яку суд безпідставно не стягнув на його користь. Судом безпідставно не стягнути на його користь витрати на правову допомогу в сумі 1250 грн. Позивач уклав договір з ТОВ «Юридична фірма «Перемога». Він надав акт виконаних робіт, квитанцію про сплату за надані послуги.

Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміненню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на посаді головного енергетика підприємства з 01 липня 2008 року по 01 березня 2010 року і був звільнений з посади за власним бажанням. В день звільнення його ознайомили з наказом про звільнення і видали трудову книжку. При звільненні позивач не отримав усю заробітну плату і заборгованість складала у вересні 2009 року 617,73 грн., з жовтня 2009 року по 01 березня 2010 року заборгованість складала 11112 грн., не сплачена вихідна допомога 2444,66 грн.

З урахуванням вимог ст.116, 117 КЗпП України суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь позавача15100 грн. за затримку розрахунку.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам сторін щодо вимог позивача про стягнення недоплаченої заробітної плати за час існування фіктивного наказу.

Згідно ст. 58,59,60 ЦПК України сторони повинні довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Позивач не надав доказів на підтвердження його доводів, що він працював більше трьох годин щоденно під час переведення підприємства на трьохгодинний графік роботи. При таких обставинах підстав для стягнення на його користь заборгованості по заробітній плати в сумі 15112 грн.08 коп. і середньої заробітної плати за час затримки повного розрахунку в розмірі 52217,71 грн. немає.

Суд першої інстанції врахував суму заборгованості відповідача на час звільнення ОСОБА_6, час затримки і обґрунтовано стягнув на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплат, належних при звільненні, по день ухвалення рішення в сумі 15100 грн. Підстав збільшення цієї суми немає.

Суд обґрунтовано стягнув на користь позивача моральну шкоду в сумі 500 грн. Підстав до збільшення суми моральної шкоди позивачем не наведено.

Відмовляючи позивачу у стягненні на його користь витрат на правову допомогу суд виходив з того, що він не надав доказів того, що правова допомога надана йому адвокатом або спеціалістом в галузі права саме у цій справі. З таким висновком суду погодитися неможливо. Позивачем надано акти прийому -передачі виконаних робіт і розрахунок за витрачений час. Не викликає сумнівів, що ця оплата проведена за правову допомогу саме по цій справі. При таких обставинах у суду першої інстанції не було підстав для відмови у стягненні на користь позивача 1250 грн. -витрат на правову допомогу. Колегія скасовує рішення суду в частині відмови у стягненні цієї суми і стягує з відповідача на користь позивача 1250 грн.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону і наданим доказам та запереченням. Колегія погоджується з рішенням в іншій частині.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2011 року змінити.

Стягнути з ЗАТ «Стройгідравлика»на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в сумі 1250 грн.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді