Справа № 2-2618/2011 р. Головуючий 1 інстанції -
Провадження № 22-ц/2090/239/2012 Попрас В.О.
Категорія: -договірні Доповідач -Коровін С.Г.
17 січня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого: -Коровіна С.Г.
Суддів : - Коваленко І.П.
Довгаль Г.П.
при секретарі: - Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в особі її представника ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ПАТ «ОТП Банк» в особі регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк»у м. Харкові, третя особа: ТОВ «ОТП Факторінг Україна»про визнання припиненим договору поруки та визнання недійсним договору іпотеки, -
У травні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про визнання припиненим договору поруки №SR-701/055/2006 від 05.12.2006 року укладеного між нею та ПАТ «ОТП Банк», визнати недійсним договір іпотеки №PCNL 701/055/2006 від 11.12.2006 року, підписаний нею та представником ПАТ «ОТП Банк». Позивачка посилалася на те, що укладаючи 05.12.2006 року договір поруки кредитного договору вона вважала, що передбачена сплата тіла кредиту в розмірі 177 доларів 42 центів, відсоткова ставка по кредиту встановлювалася 12,9%.
11.12.2006 року сторони внесли зміни до кредитного договору, а саме підписали додатковий договір, яким збільшили суму сплати тіла кредиту до 333 доларів 34 центів та проценти в розмірі 610 доларів 39 центів з подальшим зниженням. В подальшому сторони підписали 29.01.2009 року додатковий договір №1, в якому визначили в п.2.1.1. новий графік платежів, в якому виплата тіла кредиту встановлена 400 доларів, а в подальшому ця сума зросла до 843 доларів 30 центів, а відсоткова ставка зростає до 15,99%.
05.06.2009 року підписано додатковий договір №1 і знову змінені умови первісного кредитного договору від 05.12.2006 року в частині збільшення процентної ставки.
Позивачка посилається на те, за час дії договору сторони змінювали умови договору три рази. Вона вважає, що такі дії відповідачів збільшують без її згоди її відповідальність за договором. Вона згоди на зміну умов договору не давала, а її згода обов'язкова. Оскільки у відповідності до вимог ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, то збільшення процентної ставки до 6,5% збільшує обсяг відповідальності і дає підстави до припинення дії договору поруки.
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі поставлено питання про змінення рішення суду, визнати договір поруки від 05.12.2006 року припиненим, а договір іпотеки від 11.12.2006 року недійсним.
Представник посилається на те, що висновки суду не відповідають наданим доказам. Судом порушені норми матеріального та процесуального права. Суд неправильно застосував положення ч.1 ст. 559 ЦК України, не врахував, що зміна процентної ставки є підставою для припинення договору поруки.
Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» підставами припинення іпотеки є: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмету іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно ч.2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватись виконання зобов'язань частково або у повному обсязі. Обсяг зобов'язань поручителя визнається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначені обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначений в договорі поруки від 05.12.2006 року обсяг відповідальності поручителя щодо повернення кредиту в сумі 60000 доларів США відповідає встановленому в кредитному договорі.
Відповідно до ч.1ст.559 ЦК України порука припиняється у разі змінення зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Додаткові договори від 11.12.2006 року, додатковий договір від 19.01.2009 року, від 05.06.2009 року до кредитного договору від 05.12.2006 року підписані відповідачем ОСОБА_8 не суперечать ст.ст. 6,627 ЦК України.
При таких обставинах суд дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено підстав до припинення договору поруки та визнання договору іпотеки недійсними.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді